ЗВІТ ПРО УПРАВЛІННЯ

ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

 АКЦІОНЕРНОЇ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "СКАРБНИЦЯ"

ЗА 2025 РІК

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ  "СКАРБНИЦЯ" (надалі по тексту ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" або Товариство) створене з метою формування ринкових відносин, розширення страхового простору і отримання прибутку в інтересах Акціонерів Товариства шляхом здійснення господарської діяльності у сфері страхування, перестрахування і фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням у формі добровільного та обов'язкового страхування за будь-якими класами, крім страхування життя, згідно Витягу із Державного реєстру фінансових установ, зареєстрованого Національним Банком України 23.04.2024 року за № 27-0024/31523.

 Схематичне зображення структури власності ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ"  станом на 31 грудня 2025 року наведено нижче:

 Основний вид діяльності Товариства - 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя.

ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ"надає страхові послуги на території України за класами страхування на підставі безстрокової ліцензії на здійснення діяльності із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) відповідно до класу (класів, ризиків у межах класів) страхування, інформація щодо яких міститься в ДРФУ (Витяг із Державного реєстру фінансових установ, зареєстрованого Національним Банком України 23.04.2024 року за № 27-0024/31523.), а саме:

клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання) - страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання;

клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування) - страхування на випадок хвороби - медичне страхування;

клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу) - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу);

клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] - страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування;

клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ;

клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна);

клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів (уключаючи залізничний транспорт), іншої, ніж визначена Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - страхування відповідальності під час перевезень наземним транспортним засобом (уключаючи залізничний транспорт);

клас 11 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання повітряного судна (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) повітряного судна - страхування відповідальності під час перевезень повітряним судном;

клас 12 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання водного судна (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) водного судна - страхування відповідальності під час перевезень водним судном;

клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12) - страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15) - страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії);

клас 18 - страхування витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі - страхування медичних витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон - страхування витрат, інших ніж медичні, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон.

Інформація про ліцензій розміщені на офіційному веб-сайті Товариства за адресою:

https://skarbnytsia.ua/us/licenzia

Юридична та фактична адреса Товариства: Україна, 79005, місто Львів, вулиця Саксаганського, будинок 5.

До внутрішньої організаційної структури ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" входять:

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ

НАГЛЯДОВА РАДА

Служба внутрішнього аудиту

Актуарій

Головний комплаєнс-менеджер

Департамент з управління ризиками

Корпоративний секретар

ПРАВЛІННЯ
Страховий комітет

Інвестиційний комітет

Департамент з розвитку та корпоративних продаж

Департамент реєстрації, обліку та обробки інформації

Департамент страхування

Департамент врегулювання збитків

Директор з корпоративного управління

Секретар-референт

Департамент автоматизації та технічної підтримки

Бухгалтерія

Юрисконсульт

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий аналіз надходження страхових платежів, виплат страхових відшкодувань за 12 місяців 2025 року в порівнянні за 12 місяців 2024 року по класах  страхування. Пріоритетними напрямками за 12 місяців 2024року були:

По Лініях бізнесу:

-  Страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" -(65%)

-  Каско ( страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу) -(9,2%)

- Майно, крім страхування сільськогосподарської продукції-(8,2%)

-Здоров'я( крім медичного страхування)-(3%)

-Здоровя( медичне страхування)-(2,7%)

-Асистанс-(3,8%)

та інші-8%.

Порівнюючи роботу компанії за 12 місяців 2024 року і за 12 місяців 2023 року, за основними показниками можна зробити висновок, що:

а) надійшло страхових платежів:

за 12 місяців 2024 р. - 37907,5 тис. грн .

за 12 місяців 2025 р. - 60146,4 тис. грн.

Надходження страхових платежів збільшилось на 37 %.

б) виплачено страхових сум та страхового відшкодування:

за 12 місяців 2024р. - 15289,8 тис. грн.

за 12 місяців 2025 р. - 20002,9 тис. грн.

Аналізуючи виплати страхових сум та страхових відшкодувань, проведених  за 12 місяців 2025 року, що збільшились в порівнянні з 2024 роком на 23,6%, можна зробити висновок, що найбільша питома вага за виплатами припадає на платежі, отримані по страхуванні відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів:

Протягом звітного періоду Товариство не змінювало свій підхід до управління капіталом.

Станом на 31.12.2025 року нерозподілений прибуток  склав  11547 тис. грн.  

Податок на прибуток за рік 2025 складає 2545 тис. грн..

3.ЛІКВІДНІСТЬ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Звіт про розрахунок регулятивного капіталу страховика

Складові регулятивного капіталу першого рівня:

      -зареєстрований статутний капітал представлений простими акціями  48000 тис. грн..;

      - нерозподілений прибуток минулих років після вирахування дивідендів, які мають бути виплачені - 997,1 тис. грн..;

     - резервний капітал, що створюється згідно із законодавством України - 15 тис. грн.;

Від'ємне значення регулятивного капіталу другого рівня:

Сума складових регулятивного капіталу першого рівня, капіталу другого рівня становить 44809,6 тис. грн..

Сума прийнятних активів страховика для розрахунку регулятивного капіталу становить 117521,9 тис. грн. та складається з таких активів:

- грошові кошти на поточних рахунках - 37181,0 тис. грн.

- банківські вклади (депозити) - 41460,1 тис. грн.

- нерухоме майно - 15381,2 тис. грн. (20 %  від капіталу платоспроможності та зобов'язань, з врахуванням 10 % в 1 об'єкт). На виконання Постанови НБУ №71 від 21.06.2024 р. Товариство здійснило переоцінку  нерухомого майна, залучивши Суб'єкта оціночної діяльності, яке є прийнятним активом для розрахунку регулятивного капіталу станом на 31.12.2025 р.

   - права вимоги до перестраховиків - 734,2 тис. грн.

- кошти сплачені у ФЗП  МТСБУ - 22204,6 тис. грн.

- непрострочена дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками від розміщення залишків коштів у централізованих страхових резервних фондах Моторного (транспортного) страхового бюро України - 560,9 тис. грн.

Загальна сума усіх зобов'язань і забезпечень страховика, крім позабалансових (визначена за даними регуляторного балансу страховика) становить 51968,5 тис. грн.;

Сума прийнятного регулятивного капіталу (Надлишок прийнятних активів для цілей розрахунку регулятивного капіталу над зобов'язаннями страховика) становить:

  117522,0 тис. грн.- (51968,5 тис. грн.-0тис. грн. ) = 65553,5 тис. грн.

Як бачимо цих коштів достатньо для покриття мінімального капіталу платоспроможності станом на 31.12.2025 року.

  Сума прийнятних активів (для покриття технічних резервів за договорами прямого страхування та договорами вхідного перестрахування) становить 89440,5 тис. грн. і складається із:

  - грошові кошти на поточних рахунках - 37181,0 тис. грн.

- банківські вклади (депозити) - 41460,1 тис. грн.

- нерухоме майно -9636,3 тис. грн. (20 %  від технічних резервів, з врахуванням 10 % в 1 об'єкт)

- права вимоги до перестраховиків - 734,2 тис. грн.

   - кошти сплачені у ФЗП  МТСБУ (ДВГ) - 429,0 тис. грн.

  Сума сформованих технічних резервів становить 48181,3 тис. грн. Активів станом на 31.12.2025 р. є достатньо для покриття технічних резервів.

Звіт про розрахунок капіталу платоспроможності та мінімального капіталу страховика.

Згідно розрахунків, які містяться у файлі IR13 станом на 31.12.2025 р. розмір розрахункового значення капіталу платоспроможності на основі страхових премій становить 10545,4тис. грн., розмір розрахункового значення капіталу платоспроможності на основі страхових виплат становить 4956,3 тис. грн. Оскільки Товариство має ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за класами страхування 10, 11, 12, 13, то капітал платоспроможності за класами страхування іншого, ніж страхування життя (рядок IR130024 має бути 48000 тис. грн.., але у зв'язку з виданням помилки у формі значення є 10545,4 тис. грн..) та мінімальний капітал за класами страхування іншого, ніж страхування життя (IR130026) становить 48000 тис. грн..

Дані регуляторного балансу.

Актив

Нематеріальні активи Товариства становлять - 41,5 тис. грн..

      Нерухоме майно Товариства становить - 25391,2 тис. грн..

Інші основні засоби Товариства сановлять - 975,0 тис. грн.

     Технічні резерви за договорами вихідного перестрахування Товариства становлять - 734,2 тис. грн..

      Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах Моторного (транспортного) страхового бюро України Товариства становить - 23804,7 тис. грн..

      Дебіторська заборгованість за операціями страхування та перестрахування - 587,3 тис. грн.. і складається з дебіторської заборгованості за нарахованими відсотками від розміщення залишків коштів у централізованих страхових резервних фондах Моторного (транспортного) страхового бюро України - 560,9 тис. грн., та дебіторської заборгованості за страховими преміями - 26,4 тис. грн.

             Інша дебіторська заборгованість Товариства становить - 9440,6 тис. грн.. і складається із : розрахунки по комісійній винагороді за зелену карту 12,3 тис. грн.., дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 12,6 тис. грн.., дебіторська заборгованість за розрахунками по проданій нерухомості 9331,8 тис. грн., дебіторська заборгованість за нарахованими банківськими відсотками 83,9 тис. грн.,

          Власний капітал

            Статутний капітал Товариства становить- 48000 тис. грн.

Резервний капітал Товариства становить- 15 тис. грн.

Резерв переоцінки основних засобів та нематеріальних активів Товариства становить - 28218,8 тис грн. Зменшення резерву переоцінки відбулось за рахунок зняття суми переоцінки проданих об'єктів нерухомого майна у розмірі 14752,8 тис. грн.. та спрямування до нерозподіленого прибутку (IRB20011) та переоцінки нерухомого майна станом на 31.12.2025 р.

Нерозподілений прибуток/(непокритий збиток) попередніх періодів Товариства становить - 997,1 тис. грн.

          Збиток  звітного періоду Товариства становить - 4202,5 тис. грн.

         Зобов'язання і забезпеченння    

            Технічні резерви Товариства становлять - 48181,3 тис. грн.

            Кредиторська заборгованість за операціями страхування та перестрахування становить 286,4 тис. грн.., кредиторська заборгованість інша, ніж кредиторська заборгованість за операціями страхування та перестрахування Товариства становлять - 1081,4  тис. грн. (включає у себе заборгованість по заробітній платі та податках, по товарах та послугах).

            Інші забезпечення та зобов'язання Товариства становлять - 2419,3 тис. грн. (включає у себе резерв відпусток 800,2 тис. грн., заборгованість перед МТСБУ за коштами ФЗП (по щомісячних внесках і ДВГ 1600,1 тис. грн.) та розрахунки по зеленій карті і добровільній цивільній відповідальності 19,0 тис. грн..

4. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Діяльність Товариства не спричиняє негативного впливу на навколишнє середовище.

В процесі своєї діяльності Товариство здійснює використання води та електроенергії виходячи з принципів економії, раціональності, мінімальної необхідності для забезпечення господарської  діяльності та забезпечення санітарно - гігієнічних потреб персоналу, виконання нормативів з охорони праці.

Товариство впроваджує принципи розумного споживання ресурсів, а саме:

● двосторонній друк документів;

● вимкнення комп'ютерів на вихідні;

● вимкнення кондиціонерів та/або обігрівачів у кінці робочого дня.

5. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ТА КАДРОВА ПОЛІТИКА

Товариство провадить кадрову політику відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ "СК "КАРДІФ" на 2018 - 2024 роки (надалі - Колективний договір), ухваленого загальними зборами трудового колективу Компанії від 02.11.2018 та згідно з вимогами Кодексу Законів про Працю України, Законів України "Про колективні договори і угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про охорону праці", "Про відпустки", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про оплату праці", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", інших нормативно правових актів.

Станом на 31.12.2025 загальна кількість працівників складає 39 особи, включаючи, з них 8 осіб обіймають керівні посади. Компанія здійснює заохочення (мотивацію) працівників відповідно до Політики про винагороду, Політики про винагороду правління та ключових осіб та Політики про винагороду голови та членів наглядової ради.

В процесі своєї діяльності Товариство дотримується вимог законодавства щодо охорони праці та безпеки на робочих місцях. В Товаристві діє Інструкція з охорони праці, яка розроблена на підставі Положення про розробку інструкцій з охорони праці. Товариство надає можливість для навчання та підвищення кваліфікації персоналу шляхом оплати відповідних навчальних програм, курсів, семінарів тощо.

Компанія надає рівні можливості для працевлаштування незалежно від статі, віросповідання, фізичних вад але в межах компетенцій, які необхідні для здійснення діяльності Товариства.

Товариство взяло на себе зобов'язання підтримувати позитивну робочу атмосферу, де до всіх співробітників ставляться з повагою і гідністю. З цією метою в Товаристві впроваджений Кодекс поведінки (етики).

Для Компанії корупція та використання службових повноважень є абсолютно не прийнятними незалежно від обставин. Товариство категорично проти будь-яких спроб підкупу та хабарництва з метою отримання додаткових конкурентних переваг/благ. Працівникам Товариства забороняється залучати чи використовувати Ділових Партнерів чи інших осіб для здійснення дій, що суперечать принципам і вимогам цього Кодексу поведінки (етики) чи нормам законодавства України про протидію корупції.

Не допускається вручення та отримання подарунків і запрошень від Ділових Партнерів та інших третіх осіб, які не відповідають вимогам законодавства, можуть бути інтерпретовані як оплата за конкретні послуги, а також мати вплив на об'єктивність у процесі прийняття рішень.

Слід пам'ятати, що всі випадки корупції серед працівників тягнуть за собою дисциплінарні заходи впливу згідно з внутрішніми процедурами та документами Товариства, а також притягнення до адміністративної, цивільної та/або кримінальної відповідальності. Як юридична особа, Товариство може зазнавати збитків не лише у вигляді штрафів, а й у вигляді виключення з ринку, відкликання ліцензії на здійснення страхової діяльності, що, зрештою, може призвести до нанесення шкоди репутації.

Заходи із запобігання корупційним діям та хабарництву інтегровані в Кодекс поведінки (етики).

6. РИЗИКИ

Система управління ризиками в ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ"

Загальна структура та основні завдання, функції та підзвітність відповідального працівника, що виконує функцію оцінки ризиків.

Система управління ризиками - сукупність належним чином задокументованих і затверджених політик, методик і процедур управління ризиками, які визначають порядок дій, спрямованих на здійснення систематичного процесу виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та мінімізацію щонайменше всіх суттєвих ризиків, притаманних діяльності Компанії

Компанія створює комплексну, адекватну та ефективну систему управління ризиками з урахуванням особливостей своєї діяльності, характеру та обсягів своїх операцій та профілю ризику, яка відповідає таким принципам:

Учасниками процесу управління ризиками Товариства вважаються Наглядова Рада, Правління, чотири ключові функції (друга та третя лінія захисту) та операційний персонал (власники ризику, перша лінія захисту).

Учасники системи управління ризиками мають наступні функціональні обов'язки, повноваження, відповідальність та процес взаємодії між собою.

*Рада є відповідальною за загальне управління ризиками та забезпечує контроль за комплексністю, адекватністю та ефективністю функціонування системи управління ризиками. Рада забезпечує створення на належному рівні організаційної структури системи управління ризиками, підтримку культури управління ризиками, сприяння політики винагороди ефективному управлінню ризиками, надання права вето (заборони) головному ризик- менеджеру та головному комплаєнс-менеджеру у визначених випадках на рішення правління Компанії.

Рада виконує такі функції:

1)затверджує внутрішні документи щодо управління ризиками та здійснює контроль за їх упровадженням, дотриманням та своєчасним оновленням (актуалізацією);

2)приймає рішення про здійснення стрес-тестування;

3)затверджує положення про підрозділи з управління ризиками, комплаєнс, посадову інструкцію головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера;

4)призначає та звільняє головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, погоджує кандидатуру актуарія, якого планується залучити на умовах аутсорсингу;

5)визначає бюджет підрозділів з управління ризиками, комплаєнс, установлює розмір винагороди головному ризик-менеджеру, головному комплаєнс-менеджеру, актуарію та здійснює контроль за їх виконанням/дотриманням;

6)визначає характер, формат та обсяги інформації про ризики, що має міститися у звітності про ризики, розглядає управлінську звітність про ризики та, якщо профіль ризику надавача фінансових послуг не відповідає затвердженому радою ризик-апетиту, невідкладно приймає рішення щодо застосування адекватних заходів для пом'якшення ризиків;

7)уживає заходів щодо запобігання конфліктам інтересів та сприяє їх врегулюванню.

*Враховуючи, що у Компанії не створений комітет з управління ризиками, Рада також виконує його функції:

1)здійснює аналіз інформації з питань управління ризиками;

2)здійснює моніторинг за дотриманням установленого сукупного рівня ризик-апетиту та лімітів ризиків;

3)здійснює моніторинг впровадження стратегії та політики управління ризиками;

4)здійснює контроль за виконанням головним ризик-менеджером, головним комплаєнс- менеджером, актуарієм, підрозділами з управління ризиками, комплаєнс, актуарних розрахунків і покладених на них функцій;

5)бере участь у розробленні внутрішніх документів з питань управління ризиками; 6)контролює стан виконання заходів щодо оперативного усунення недоліків у функціонуванні СУР, виконання рекомендацій і зауважень підрозділу внутрішнього аудиту, зовнішніх аудиторів, Національного банку та інших контролюючих органів;

7)виконує інші функції та повноваження з питань управління ризиками, визначені радою.

*Головний ризик-менеджер (CRO) відповідальний за виконання функцій з управління ризиками. Він має право бути присутнім на засіданнях Правління, якщо реалізація таких рішень призведе до порушення встановленого ризик-апетиту та/або затверджених лімітів ризику Головний ризик-менеджер невідкладно інформує Раду про такі рішення.

Завдання управління ризиками

Система управління ризиками Товариства включає наступні завдання, які допомагають досягти Товариству своїх цілей:

* достатній рівень платоспроможності й фінансової стійкості, безпечність, стабільність та результативність операцій;

* захист активів, запобігання втратам та помилкам;

* достовірність, повноту, об'єктивність та своєчасність складання та надання фінансової, бухгалтерської, статистичної та іншої звітності;

* дотримання вимог законодавства;

* захисту інтересів страхувальників;

* підтримку прийняття управлінських рішень;

* уникнення або мінімізації небажаних ризиків, пом'якшення їх наслідків, зменшення вразливості до них.

CRO діє на підставі положення та несе відповідальність за виконання наступних функцій:

1) забезпечення практичних заходів з ефективного функціонування системи управління ризиками, просування та підтримки культури управління ризиками;

2) сприяння впровадженню системи управління ризиками та надання допомоги керівникам Товариства та іншим підрозділам Товариства з метою ефективного функціонування системи управління ризиками у Товаристві;

3) здійснення моніторингу системи управління ризиками;

4) забезпечення своєчасного виявлення, вимірювання (оцінку), моніторингу, контролю та звітування щодо ризиків, визначених у політиці управління ризиками страховика, та нових ризиків (потенційних, поки не виявлених), включаючи ризики, що виникають у зв'язку з політикою винагороди та іншими заохоченнями;

5) розроблення та підтримка в актуальному стані методик, інструментів та моделей, що використовуються Товариством для вимірювання (оцінки) ризиків;

6) забезпечення моніторингу, контролю наближення величини ризиків до лімітів ризиків, надання рекомендацій раді та правлінню / дирекції та/або ініціювання рішень щодо вжиття заходів для попередження їх порушень, пом'якшення ризиків та/або їх уникнення;

7) підготовку та подання звітів щодо ризиків раді, комітетам, правлінню та іншим користувачам, які приймають рішення відповідно до внутрішніх документів з питань системи управління ризиками, та консультування керівників Товариства з питань управління ризиками, включаючи стратегічні питання;

8) складання профілю ризиків Товариства та здійснення його моніторингу;

9) забезпечення координації роботи з питань управління ризиками між структурними підрозділами / працівниками Товариства;

10) розроблення, участь у розробленні внутрішніх документів з питань управління ризиками;

11) інформування ради Товариства, (комітету з управління ризиками у разі його створення) та правління щодо порушень лімітів ризиків, ризик-апетиту Товариства;

12) виконання завдань, визначених у внутрішніх документах страховика (включаючи стратегію управління ризиками, політику управління ризиками);

13) забезпечення безперервної роботи підрозділу з управління ризиками (головного ризик-менеджера) страховика;

14) визначення потреби у капіталі та дотримання інших пруденційних вимог;

15) інші функції управління ризиками, які дозволені відповідно Закону України Про страхування та Постанови СУС.

Інформація про перелік ризиків (підгруп ризиків), які ідентифікує Товариство у своїй діяльності, відповідно до законодавства України щодо вимог до системи управління ризиками

Класифікація ризиків, прийнята Товариством, визначається відповідно до методологічних матеріалів та нормативних вимог.

Товариство контролює та здійснює заходи щодо управління видів ризиків, які перелічені нижче.

Андеррайтинговий ризик - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов'язань внаслідок неадекватних припущень, здійснених під час ціноутворення та резервування.

Операційний ризик - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів внаслідок допущення недоліків або помилок в організації внутрішніх процесів, навмисних або ненавмисних дій працівників чи інших осіб, збоїв у роботі інформаційних систем або внаслідок впливу зовнішніх факторів.

Ринковий ризик - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливих змін у фінансовому стані, прямо чи опосередковано зумовлений зміною вартості активів та зобов'язань.

Кредитний ризик - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливих змін у фінансовому стані внаслідок невиконання боржником/контрагентом взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору.

Ризик ліквідності - ризик виникнення збитків чи додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів внаслідок неспроможності забезпечувати виконання своїх зобов'язань у належні строки.

Стратегічний ризик - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неправильних управлінських рішень та неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі.

Репутаційний ризик - ризик втрати довіри або іміджу Товариства, через негативні події, критику або неналежну поведінку.

Комплаєнс ризик - це потенційний або реальний ризик регуляторних санкцій, фінансових збитків, репутаційних втрат, що виникають в результаті недотримання норм законодавства, положень внутрішніх документів (політик, процедур, положень, правил), стандартів добросовісної конкуренції, ситуацій конфлікту інтересів, недотримання вимог корпоративної етики.

Всі наявні у Товаристві ризики, розділені на три рівні. Перший рівень ризиків являє собою перелік видів суттєвих ризиків, які охоплює система управління ризиками Товариства і виконує постійний їх моніторинг та управління. Окрім вимірювання суттєвих ризиків, які визначені нормативно правовими актами Національного банку України (далі - НПА НБУ) (андеррайтинговий ризик, операційний ризик, ринковий ризик, кредитний ризик), Компанія також здійснює розрахунки за ризиком ліквідності та стратегічним видом ризику.

Кожен вид ризику складається з підвиду ризиків (2-й рівень).

3-й рівень класифікації ризиків представляє собою більш детальне відображення 2-го рівня ризиків з метою уможливлення їх вимірювання. Кожен ризик 3-го рівня має індивідуальний код, який складається з чисел, які означають до якої класифікації ризиків відноситься певний ризик.

В межах управління ризиками в Товаристві затвердженні Наглядовою радою наступні внутрішні документи:

- стратегія управління ризиками - визначає основні цілі управління ризиками та ключові принципи управління ризиками;

- декларація схильності до ризиків-передбачає визначення рівня ризик-апетиту, перелік видів ризиків, яких повинно уникати Товариство;

- політика управління ризиками, включаючи ліміти ризиків- передбачає управління ризиками Товариства, визначає процеси та інструменти для моніторингу ризиків, такі, наприклад, як ведення спільно CRO, CCO, актуарієм агрегованого списку ідентифікованих ризиків, постійного нагляду на основі паспортів ризику, що ведуться власниками бізнес- процесів (ризиків), в яких зазначаються вплив, ймовірність, значущість, потенційні збитки первинного та залишкового ризику, фактичні та планові показники KRI, експозиція ризику, опис ризику та заходи щодо його пом'якшення, параметри ризик-апетиту та карта первинного та залишкового ризику та забезпечує прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками для ефективної діяльності у відповідності до стратегічних цілей Товариства.

Ліміт ризику - обмеження, установлені Товариством для контролю величини ризиків, на які вона наражається протягом своєї діяльності з метою дотримання допустимого рівня ризику.

Відповідно до вимог нормативно-законодавчих актів, не рідше одного разу на рік Товариство оцінює свою вразливість до збитків моделюючи стресові ринкові умови шляхом проведення стрес-тестування. При проведенні тесту враховуються зміни ключових припущень. При перегляді лімітів щодо ризиків беруться до уваги результати стрес- тестування.

В Товаристві встановлюються ліміти ризиків згідно затверджених бюджетних показників та ризик-апетиту Товариства, які вона планує на наступний річний період. Головний ризик- менеджер готує, а Рада визначає та затверджує перелік лімітів щодо кожного виду ризику зі своїм плановим показником KRI, які підлягають кількісному вимірюванню у межах затвердженого ризик-апетиту.

7.ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНОВАЦІЇ

В 2025 році Товариством  впроваджено електронний поліс цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів  у відповідності до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

8. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ

26 березня 2025 року відбулось зменшення фінансових інвестицій, а саме укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "РІЧ КАВА" на суму 3 048 051,04 грн., які обліковувались на рахунку як поточні фінансові інвестиції в свою чергу у зв'язку із оплатою даного договору на розрахунковий рахунок Товариства надійшли кошти у розмірі 3 060 000,00 грн., які розміщенні на  банківських рахунках Товариства.

Станом на 31 грудня 2025 року ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" не має фінансових інвестицій у цінні папери інших підприємств чи фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. Власні кошти та кошти страхових  резервів Компанія зберігає на поточних рахунках, чи розміщує в короткострокові (зазвичай 1-3 міс.) депозити.

9. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Товариство дотримується стратегії розвитку.Товариство планує збільшувати в своєму портфелі частку страхових продуктів, що реалізуються за допомогою електронної комерції, а також планує підвищувати клієнтську цінність існуючих страхових продуктів.

З цією метою у 2026 році Компанія планує вдосконалювати свої продукти на основі доступної актуарної статистики з метою розвитку бізнесу та дотримання вимог нового Закону про Страхування.

10. КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

В ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" розроблена система корпоративного управління, яка відповідає вимогам встановленим законодавством України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, зокрема: розроблено та затверджено Політику виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів. Політика визначає цілі, завдання та принципи управління конфліктом інтересів в Товаристві, учасників процесу управління конфліктом інтересів, їх функції, повноваження та відповідальність, заходи з управління конфліктом інтересів та направлена на упередження будь - яких форм конфліктів інтересів та/або врегулювання наявних ситуацій конфлікту інтересів. Ця Політика розроблена з метою забезпечення контролю за своєчасним виявленням, врегулюванням та запобіганням виникненню конфлікту між інтересами Товариства, його акціонерів, працівників, клієнтів чи контрагентів, у тому числі пов'язаного з:

- вчиненням дій або прийняттям рішень керівниками Товариства, членами колегіальних органів та іншими працівниками Товариства на користь пов'язаних з ними осіб;

- діловою та публічною діяльністю керівників та інших працівників ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" за межами Товариства;

- прямим підпорядкуванням близьких осіб (осіб, що мають родинні зв'язки);

- неправомірною вигодою, в тому числі прийманням/даруванням подарунків керівництвом та іншими працівниками Товариства у розмірах чи формах, що не врегульовані Товариством тощо.

Для досягнення вищезазначених цілей Товариство визначає:

- характерні приклади конфліктів інтересів (карта конфліктів інтересів);

- принципи та заходи спрямовані на управління конфліктом інтересів;

- процедури управління конфліктом інтересів.

Загальні принципи та вимоги цієї Політики також застосовуються ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" у його правовідносинах з клієнтами, діловими партнерами, контрагентами та іншими суб'єктами господарювання, з якими встановлюються ділові відносини, особами, які виконують роботу або надають послуги за договорами з Товариством, агентів, консультантів, інших третіх осіб, що діють за дорученням Товариства.

В ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" призначено відповідального працівника, який  здійснює оцінку ділової репутації та професійної придатності власників істотної участі, керівників, головного бухгалтера, ключових осіб. Суміщення посад в Товаристві відбувається з рахуванням трьох ліній захисту та конфлікту інтересів.

При здійсненні корпоративного управління Товариство керується:

● Кодексом корпоративного управління ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ";

● Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2023 №194.

Корпоративне управління Товариства базується на таких принципах:

Прозорість та відкритість. Усі процеси управління повинні бути прозорими для акціонерів, регулятора та інших зацікавлених осіб. Інформація щодо фінансових результатів, стратегічних планів і управлінських рішень повинна бути доступною та достовірною.

Відповідальність та підзвітність. Члени органів управління несуть відповідальність за прийняті рішення та їх наслідки. Це включає як фінансові, так і не фінансові аспекти діяльності.

Ефективність та результативність. Товариство має забезпечити високий рівень ефективності своєї діяльності, намагаючись максимізувати доходність та мінімізувати ризики.

Чесність та етика. Всі органи управління повинні діяти чесно, дотримуючись етичних норм і стандартів у відносинах із зацікавленими сторонами.

Інтеграція корпоративних соціальних і екологічних принципів. Врахування соціальних, екологічних та управлінських принципів у стратегії Товариства.

Протягом 2025 року Товариство здійснювало свою діяльність у відповідності з вищезазначеними принципами кодексу корпоративного управління та Постанови Правління НБУ від 27.12.2023 №194.

Управління в ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України,  Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про страхування", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", іншого законодавства, Статуту Товариства, рішень Загальних зборів, Наглядової ради та рішень Правління Компанії.

Формування складу органів корпоративного управління Компанії здійснюється відповідно до Статуту Товариства.

Протягом звітного періоду в ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ" функціонували наступні органи управління:

- Загальні збори;

- Наглядова рада;

- Виконавчий орган, яким є Правління.

Протягом звітного року в Товаристві органом контролю виступав фахівець служби внутрішнього аудиту.

Корпоративне управління в Товаристві базується на принципах своєчасного розкриття інформації, у тому числі, про фінансовий стан, про основні показники економічної діяльності Товариства, значні події, що мають місце в діяльності Товариства, дієвого контролю за фінансово-господарською діяльністю Товариства з метою захисту прав та законних інтересів акціонерів Товариства та споживачів фінансових послуг Товариства.

Загальні збори акціонерів є вищим органом ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ"з компетенцією визначеною Статутом та законодавством України.

Порядок проведення Загальних зборів встановлюється Законом України "Про акціонерні товариства", Статутом Компанії, та рішенням Загальних зборів. Питання порядку проведення Загальних зборів, в частині, не врегульованій Статутом Товариства, визначаються рішенням Загальних зборів, Положенням про Загальні збори та законодавством України.

Наглядова рада ПрАТ АСК "СКАРБНИЦЯ"є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної Статутом та Законодавством України, здійснює управління, а також контролює та регулює діяльність Виконавчого органу, компетенція якого визначена Статутом, Положенням про Наглядову раду та законодавством України.

У Товаристві створений колегіальний Виконавчий орган, яким є Правління, що здійснює управління поточною діяльністю Товариства, та має повноваження, визначені Статутом, Положенням про Виконавчий орган та законодавством України.

Правління підзвітне Загальним зборам та Наглядовій раді та організує виконання їх рішень.

Виконавчий орган Товариства утворив такі постійно діючі комітети:

1) страховий комітет;

2) інвестиційний комітет.

11. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Військова агресія з боку російської федерації є найсуттєвішим фактором для економічного середовища протягом 2025 року, який має великий вплив на людей та економіку в Україні і, як наслідок, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Товариства. Продовження військових дій та режиму воєнного стану в Україні є найголовнішою подією, що відбулася між датою складання балансу і датою затвердження відповідним органом Товариства фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення.

Разом з тим, в умовах продовження військових дій та режиму воєнного стану діяльність Товариства продовжується. Товариство продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки. Налагоджені в Товариства процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Товариства на випадок, евакуації персоналу чи відсутності фізичного доступу до офісу Товариства.

На даний момент Товариство має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання.

Результати діяльності у 2025 році і фінансовий звіт можуть бути прийняті до розгляду та затвердження акціонерами Товариства.

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній станом на 31.12.2024 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.Господарські та фінансові операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.Основи підготовки фінансової звітності викладені в Положенні про облікову політику ПрАТАСК «Скарбниця» (Наказ №16 від 26.12.2024р.).Ця фінансова звітність базується на принципах бухгалтерського обліку, зазначених в Положенні про облікову політику Товариства та відповідають принципам, що застосовувались при підготовці річної фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року.Товариство веде облікові записи відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.При формуванні фінансової звітності за 2025 рік Товариство керувалось також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. Підготовлена Товариством фінансова звітність відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме - доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.Звітним періодом, за який сформована фінансова звітність Товариства, є період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.Фінансових звітність Товариства включає: Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом), Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності за 2025 рік.Відповідно до пункту 5 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства, які зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі (далі - iXBRL).2.4. Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округленняВалюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч, якщо не зазначено інше.2.5. Знецінення національної валюти. Гіперінфляція.Керівництвом Товариства проаналізовано критерії, які характеризують показник гіперінфляції визначений у параграфі 3 МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції». Проаналізувавши офіційні дані Державної служби статистики України щодо коливань кумулятивного рівня інфляції за трирічний період, включаючи 2023, 2024 та 2025 роки, Товариство зазначає, що за показниками, наведеними у параграфі 3 МСБО 29, економічний стан в Україні не відповідає ситуації, що характеризується гіперінфляцією.До уваги були прийняті додаткові характеристики, а саме фактор динаміки змін рівня інфляції, прогноз Національного банку України щодо інфляції на наступний звітний період. Керівництво Товариства прийшло до висновку, що не можна однозначно ідентифікувати наявність гіперінфляції в економіці функціональної валюти України, гривні.При складанні цієї фінансової звітності не застосовувалися норми стандарту МСБО 29.Крім того, Товариством прийнято рішення не проводити перерахунок показників фінансової звітності за 2025 рік із застосуванням загального індексу цін, за правилами МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції економіки». Показники фінансової звітності не перераховувалися з метою відображення впливу інфляції.2.6. Припущення про безперервність діяльностіКомпанія функціонує в нестабільному середовищі, що переважною мірою пов'язано з широкомасштабним військовим нападом росії на територію України. В даний час неможливо достовірно надати оцінку ефекту впливу зазначених явищ на доходи та ліквідність Компанії, її стабільність та сталий розвиток. Виникає суттєва невизначеність, що може мати вплив на майбутні операції, можливість відшкодування вартості активів та спроможність погасити борги. Дана фінансова звітність не містить будь-яких корегувань, які можуть виникнути в результаті такої невизначеності. З метою забезпечення безперервності бізнесу, Компанія не припиняла та не призупиняла поточну операційну діяльність та продовжує реалізацію страхових послуг клієнтам в поточному середовищі. Крім того, Компанія проводить постійний моніторинг бізнес процесів та їх адаптацію відповідно до поточних потреб. Тому, враховуючи вищевикладене, управлінський персонал має обґрунтовані очікування щодо наявності у Компанії достатніх ресурсів для продовження своєї діяльності, для своєчасного та у повному обсязі обслуговування фінансових зобов'язань Компанії, що є ключовим фактором із забезпечення сталості її операційної діяльності в осяжній перспективі. Відповідно, цю фінансову звітність було складено на основі припущення про безперервність діяльності.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Складання фінансової звітності згідно з МСФЗ вимагає від управлінського персоналу формування суджень, оцінок та припущень, які впливають на застосування принципів облікової політики.Товариство використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов'язань у наступному фінансовому році, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності, рішеннях Ради з Міжнародних стандартів фінансової звітності.Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших факторах, включаючи очікування майбутніх подій, які при існуючих обставинах вважаються обґрунтованими та не є очевидними з інших джерел. При застосуванні принципів бухгалтерського обліку, крім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. Всі оцінки та припущення, які вимагаються згідно з МСФЗ, являють собою найбільш оптимальні оцінки, здійснені згідно з застосовними стандартами.Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансових звітах, і оцінки, які можуть призвести до значних коректувань балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року, включають:

Доходи і витрати визнаються за методом нарахування. Відповідно до міжнародних стандартів обліку, облік доходів і витрат регулюється:-Концептуальною основою складання та подання фінансової звітності; -МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»; -МСФЗ 17 «Страхові контракти». Доходи та витрати в Товаристві обліковуються за принципом відповідності - при цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів за винятком доходу від виставлених регресних вимог, який визнається у фінансовій звітності за датою надходження грошових коштів на рахунок Товариства.Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності Товариства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.У бухгалтерському обліку Товариства сума доходу оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсацією, яка має бути отримана, в сумі грошових коштів чи їх еквівалентів. Дохід визнається, коли існує надходження економічних вигід і ці вигоди можна достовірно оцінити.Критерії визнання доходів, що не пов'язані із страховою діяльністю, застосовуються окремо до кожної операції Товариства. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.В Товаристві затверджено наступний класифікатор доходів та витрат для використання його в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності: Класифікація доходів -дохід від страхування;-дохід від сум, що підлягають відшкодування перестраховиком;-дохід від інвестиційної діяльності;-інші операційні доходи; -інші фінансові доходи; Класифікація витрат -витрати на страхові послуги;-витрати від розподілу премій, сплачених перестраховикові;-витрати інвестиційної діяльності; -інші операційні витрати не віднесені до МСФЗ 17;-фінансові витрати;-витрати з податку на прибуток.

Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки щодо фінансових активів, які не оцінюються за справедливою вартістю через прибутки/збитки. Очікувані кредитні збитки (ECL) - це зважена за ймовірністю оцінка кредитних збитків. Кредитні збитки оцінюються як поточна вартість усіх недоотриманих сум грошових коштів (тобто різниця між потоками грошових коштів, що мають надійти до Товариства відповідно до онтракту, та грошовими потоками, які Товариство очікує отримати). ECL дисконтуються за ефективною процентною ставкою фінансового активу.Резерв під знецінення заснований на величині очікуваних кредитних збитків, пов'язаних з ймовірністю дефолту протягом наступних 12 місяців, якщо не відбулося значного збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання.При визначенні того, чи збільшився кредитний ризик фінансового активу з моменту первісного визнання та при оцінці ECL, Товариство бере до уваги обґрунтовану та підтримувану інформацію, що є актуальною та доступною. Це включає в себе як кількісну, так і якісну інформацію та аналіз, засновані на історичному досвіді Компанії та обґрунтованій кредитній оцінці.Відповідно до МСФЗ 9 очікувані кредитні збитки можуть бути:* 12-місячні ECL: це ECL, які є наслідком можливих подій протягом 12 місяців після звітної дати; * ECL за весь строк дії: це ECL, що є результатом усіх можливих подій протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту.

Фінансова звітність Товариства затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником Товариства 10 березня 2026 року. Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості та справедливої вартості або амортизаційної собівартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 «Оцінки за справедливою вартістю». Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б отримана від продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.

Облік грошових коштів та їх еквівалентів та розкриття інформації про грошові потоки у фінансовій звітності здійснюється у відповідності до МСБО №7 «Звіт про рух грошових коштів». Грошові кошти є найбільш ліквідними активами Товариства.Грошові кошти та їх еквіваленти включають гроші в касі, гроші на рахунках у банках, грошові кошти в дорозі та інші короткострокові ліквідні інвестиції зі строком розміщення не більше трьох місяців.Облік грошових коштів в Товаристві ведеться в розрізі валют, в розрізі банків, в яких відкриті поточні та депозитні рахунки. Грошові кошти та їх еквіваленти являють собою активи, які можна конвертувати у відому суму готівки за першою вимогою і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Суми, що стосуються коштів, використання яких обмежено, виключаються з грошових коштів та еквівалентів. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються за амортизованою

В 2025 році змін в обліковій політиці не відбулося.

Товариство не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Товариства. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Депозити в банках. Депозити в банках - це розміщення коштів у банках з первісним строком розміщення більше трьох місяців. Депозити в банках обліковуються за амортизованою вартістю за вирахуванням резерву під знецінення.Враховуючи законодавчі вимоги до страхових компаній щодо забезпечення платоспроможності та вимоги щодо якості активів страхової компанії, розміщення вільних коштів на депозитних рахунках можливе лише у банківських установах із високим рівнем кредитного рейтингу. Отже, при прийнятті рішення щодо розміщення коштів Компанія перевіряє кредитний рейтинг банківської установи та аналізує наявну інформацію щодо зміни кредитного рейтингу банківської установи за попередні звітні періоди. У разі відсутності негативної інформації приймається рішення щодо розміщення коштів на депозитних рахунках.На кожну звітну дату здійснюється обов'язкова перевірка кредитного рейтингу банківської установи, у якій Компанія розмістила кошти на депозитному рахунку.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців).

. ДивідендиНарахування та виплата дивідендів здійснюється тільки на підставі рішення акціонерів про розподіл прибутку та спрямування прибутку (його частини) на виплату дивідендів.

Товариство надає інформацію про чистий (базовий) і скоригований чистий прибуток на одну акцію щодо своїх простих акцій. Базовий прибуток на акцію розраховується шляхом ділення чистого прибутку або збитку за період, що належать власникам звичайних акцій, на середньозважену кількість звичайних акцій.Скоригований чистий прибуток розраховується наступним чином: сума чистого прибутку коректується з урахуванням того, що відбувається після оподаткування по позиціях, пов'язаних з конвертованими в звичайні акції контрактами з розводнюючим ефектом:* дивіденди за період;* відсоток за період;* інші зміни в доходах або витратах, які можуть стати результатом конвертації акцій.

Товариство визнає короткострокові виплати працівникам,як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.Облік виплат персоналу регламентується МСФЗ 19«Виплати працівникам». До виплат персоналу належать:- заробітна плата;- виплати за невідпрацьований час;- премії та інші заохочувальні виплати;- виплати при звільненні;- інші виплати. Витрати на виплати персоналу відображаються у звітності відповідно до принципу відповідності, тобто відповідають тому періоду до якого вони відносяться.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців).

Компанія визнає три класи фінансових активів, до кожного з яких застосовуються окремі правила оцінки та визнання прибутків та збитків: 1) Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю;2) Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням її змін в іншому сукупному доході; 3) Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням її змін у прибутку або збитку.Класифікація фінансових активів заснована на наступному:1. як Товариство управляє групами фінансових активів2. які характеристики грошових потоків, що будуть отримані від цих активів.Така класифікація і оцінка фінактивів прив'язуються до бізнес-моделі управління цими активами, тобто залежить від планів Товариства щодо того чи іншого фінансового активу. Згідно МСФЗ 9, Товариство визначає три типи бізнес-моделей: (1) утримання активу для одержання грошових коштів, (2) утримання активу як для одержання грошових коштів, так і для продажу активу(3) утримання активу для продажу.Компанія оцінює фінансові активи за амортизованою собівартістю, якщо виконуються обидві наступні умови:*фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків; *договірні умови фінансового активу передбачають отримання грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу.До категорії фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Компанія відносить дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, депозити а також надані позики, іншу дебіторську заборгованість, що визнається фінансовим активом та утримується виключно для отримання основної суми боргу і відсотків. Фінансові активи, які оцінюються за амортизованою вартістю, згодом оцінюються з використанням методу ефективної процентної ставки, і до них застосовуються вимоги щодо знецінення. Прибутки або збитки визнаються в прибутку чи збитку в разі припинення визнання активу, його модифікації або знецінення.У разі, якщо договір містить значний компонент фінансування, то Компанія використовує ставку дисконтування, яка була б встановлена для окремої угоди фінансування між підприємством та відповідним покупцем на дату укладення договору.До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться фінансові інвестиції в акції та частки в статутному капіталі інших господарських товариств. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі.Для оцінки фінансових інвестицій в акції, що входять до складу активів Товариства та не пербувають у біржовому списку організатора торгівлі, за обмежених обставин найближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні.Товариство здійснює перекласифікацію фінансових активів коли приймається рішення про зміну бізнес-моделі управління фінансовими активами

Фінансові зобов'язання класифікуються, як фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити та позики, похідні інструменти, класифіковані на розсуд Компанії як інструменти хеджування. При первісному визнанні фінансові зобов'язання оцінюються за справедливою вартістю, збільшеною або зменшеною на безпосередньо пов'язані з ним витрати по угоді.Після первісного визнання фінансові зобов'язання оцінюються за справедливою вартістю, розрахованої з використанням методу ефективної процентної ставки за винятком:*зобов'язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збитки;*договірних зобов'язань надати позику за ставкою відсотка нижче ринкової, оцінюваних не по справедливій вартості через прибуток або збиток;*зобов'язань, які являють собою договори фінансової гарантії.Фінансові зобов'язання Товариства включають зобов'язання страховика та іншу кредиторську заборгованість, кредити та інші позики, кредиторська заборгованість за об'єкти, отримані в оренду. Зобов'язання страховика складаються з наступних частин:-зобов'язання на залишок покриття - грошових потоків виконання, що стосуються майбутніх послуг, віднесених до групи на відповідну дату, -компонента збитку (яка є частиною зобов'язання на залишок покриття)-зобов'язання за страховими вимогами, що відбулися - що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.Інші зобов'язання.До інших зобов'язань Товариства відносяться:-розрахунки з працівниками по оплаті праці;-розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами;-розрахунки з постачальниками;-інші поточні зобов'язання.3.9.5.Згортання фінансових активів та зобов'язань

Податок на прибуток визначається згідно з діючим законодавством України, а саме - згідно з Податковим кодексом України:- об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України; -об'єктом оподаткування податком на дохід за договорами страхування є сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування. Податком на дохід за договорами страхування включено до понесених прямих витрат за страховими контрактами, розділу: адміністративні витрати.Протягом 2025 року ставка податку на доходи страховика становила:-3% від суми доходів, отриманих (нарахованих) у вигляді страхових премій за договорами страхування та співстрахування;-18%(на загальних підставах)від фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності та відкоригованого на податкові різниці.

Всі договори страхування Компанії містять значний страховий ризик і є предметом обліку згідно з МСФЗ 17. Страхові контракти та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів. Відповідальний актуарій при створенні нових продуктів перевіряє загальні умови страхового продукту на предмет *наявності сценарію, що має комерційний зміст, де у разі настання страхового випадку виникає зобов'язання здійснити страхову виплату (страхове відшкодування), максимально можливий розмір якої перевищуватиме розмір страхової премії за таким ризиком більше ніж на 10% з урахуванням вартості грошей у часі;*наявності нестрахової компоненти (та необхідності її відділення).В результаті перевірки загальних умов страхового продукту приймається рішення з Компанією щодо подальшого обліку договорів. У випадку відокремлення нестрахових компонент, Компанія оцінює відокремлені від зобов'язань страховика за договором нестрахові компоненти відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, дія яких поширюється на такі компоненти.Порядок визначення меж договорів базується на:*Строках дії договору;*Можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії (без повернення премії за пройдені періоди) чи можливості переглянути умови договору односторонньо зі сторони Компанії.Одиницею обліку згідно з МСФЗ 17 є когорта.Страхові контракти групуються за наступними принципами:*Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю);*Контракти, які укладені протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти);*Мають подібну здатність, щоб бути або стати обтяжливими (обтяжливою групою) також можуть бути об'єднані в одну групу.На виконання вимог п. 24 МСФЗ 17 Компанія встановлює групи при первісному визнанні, а в подальшому не переглядає склад груп.Група страхових контрактів складається з одного контракту, якщо це є наслідком застосування принципів перерахованих вище.Портфель складається з договорів страхування, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом. Слід очікувати, що договори в рамках однієї лінійки продуктів, матимуть схожі ризики, а отже слід очікувати, що вони перебуватимуть в одному й тому самому портфелі, якщо управління ними здійснюється разом. Тому Компанія здійснює аналіз в розрізі продуктів страхування на предмет:*Пов'язаності компонентів в одному продукті (в частині видів страхування, що покриваються);*Подібності продуктів та відокремлюваних компонент продуктів (в частині схожих ризиків та принципів управління);*Підходів до управління продуктами;*Валюти відповідальності;*Застосування різних підходів до андерайтингу ризиків; *Різної природи ризиків.Основним критерієм розподілення на портфелі є лінії бізнесу. Страхові контракти, які відносяться до однієї лінії бізнесу є схожими ризиками і управління якими здійснюється разом.На виконання вимог п. 22 МСФЗ 17 Компанія не включає контрактів, різниця між датами випуску яких перевищує один рік, до однієї й тієї самої когорти.Річні когорти Компанія визначає на базі дати підписання договору страхування. Всі адендуми, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є предметом суттєвої модифікації договору.При створенні нового страхового продукту, враховуючи його умови, визначається до якого він портфелю відноситься або якщо такого портфелю з необхідними характеристиками ще не існує, то створюється новий портфель. Компанія відповідно до Політики та з урахуванням принципів, установлених МСФЗ 17, розподіляє договори страхування (вхідного перестрахування) у кожному портфелі договорів на такі групи: 1) групу договорів, які під час первісного визнання є обтяжливими, якщо такі є; 2) групу договорів, які під час первісного визнання не мають значної можливості з часом стати обтяжливими, якщо такі є; 3) групу, що складається з інших договорів, ніж договори, що включені до груп, зазначених у попередніх підпунктах 1, 2.Компанія враховує те, що жоден із договорів у портфелі договорів не є обтяжливим під час первісного визнання, якщо факти та обставини не свідчать про протилежне. Група договорів прямого страхування (вхідного перестрахування) є групою обтяжливих договорів, якщо на дату первісного визнання теперішня (дисконтована) вартість очікуваних витрат страховика щодо зобов'язань [включаючи страхові виплати (страхові відшкодування), витрати на ведення справи], віднесених на цю групу, перевищує теперішню (дисконтовану) вартість очікуваних надходжень грошових потоків за такими договорами (включаючи страхові премії), віднесених на цю групу. Страховик під час оцінювання таких грошових потоків повинен також врахувати маржу ризику. Договір, який входить до групи обтяжливих договорів, є обтяжливим.Визначення обтяжливості базується на бюджетних показниках Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості не змінюється.Базисом для визначення обтяжливості є комбінований коефіцієнт. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер, то відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх корегувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.Компанія не очікує мати контракти, які на початковій стадіях визнання не мають значної ймовірності стати обтяжливими в майбутньому, враховуючи мінливість зовнішніх обставин.

Проміжна фінансова звітність Товариства складена за принципами і оцінками, визначеними обліковою політикою Товариства з дотримувалося тих самих облікових політик і методів обчислення, як і в останній річній фінансовій звітності, зокрема щодо страхової діяльності відповідно до вимог МСФЗ 17 «Страхові контракти».

Компаніясплачує добровільні пенсійнівнескиза своїх працівників до недержавного пенсійного фонду.Відповідно до українського законодавства, Товариство нараховує та сплачує Єдиний соціальний внесок, пов'язаний з нарахуванням заробітної плати персоналу. Поточні внески розраховуються як процентні відрахування із поточних нарахувань заробітної плати, такі витрати відображаються у періоді, в якому була нарахована відповідна заробітна плата.

Облікова політика Компанії складена для розкриття принципів, основ, домовленостей, правил та методик, яких дотримується  Компанія при складанні та поданні фінансових звітів. Облікова політика застосовується з урахуванням принципу послідовності, що передбачає постійне (із року в рік) застосування прийнятої стабільної облікової політики.

Судження щодо справедливої вартості активів Компанії

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості".

Всі активи та зобов'язання оцінюються у фінансовій звітності по справедливій вартості, або справедлива вартість яких розкривається у фінансовій звітності, класифікуються в рамках описаної нижче ієрархії джерел справедливої вартості на основі початкових даних самого низького рівня, які є значними для оцінки по справедливій вартості в цілому:

Рівень 1 - Ринкові котирування цін на активному ринку по ідентичним активам або зобов'язанням (без будь-яких коригувань);

Рівень 2 - Моделі оцінки, в яких суттєві для оцінки по справедливій вартості початкові данні, що відносяться до найбільш низького рівня ієрархії, є прямо або побічно спостерігаються на ринку;

Рівень 3 - Моделі оцінки, в яких суттєві для оцінки по справедливій вартості початкові дані, що відносяться до найбільш низького рівня ієрархії, не є такими, що спостерігаються на ринку.

Відповідно до МСФЗ (IFRS) 9 "Фінансові інструменти" Компанія розподіляє фінансові інструменти на наступні три категорії:

-фінансові активи та фінансові зобов'язання, що оцінюються за амортизованою вартістю;

-фінансові активи та фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток;

-фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (інструменти власного капіталу (акції), які утримуються з метою отримання дивідендів).

Фінансові активи і фінансові зобов'язання залежно від терміну їх погашення розділяються на:

-поточні (терміном погашення до 12-ти місяців від звітної дати);

-довгострокові (терміном погашення більше 12-ти місяців від звітної дати).

Компанія класифікує фінансові інвестиції при первісному визнанні. У тому випадку, якщо Компанія змінює свою модель бізнесу для управління фінансовими активами, вона рекласифікує фінансові активи, яких торкнулась така зміна. Дата рекласифікації - це перший день першого звітного періоду після зміни моделі бізнесу, яка спричиняє рекласифікацію фінансових активів.

Інвестиції у фінансові інструменти, які оцінюються за амортизованою вартістю, включають у тому числі:

-векселі, утримувані до погашення;

-облігації, утримувані до погашення;

-депозитні сертифікати.

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, включають у тому числі:

-векселі, утримувані для торгівлі;

-облігації, утримувані для торгівлі;

-акції, утримувані для торгівлі;

-інші інвестиції, утримувані для торгівлі.

При чому, фінансовий інструмент класифікують як утримуваний для торгівлі, якщо:

він був придбаний або створений в основному з метою продажу в близькому майбутньому;

при первісному визнанні є частиною портфеля ідентифікованих фінансових інструментів, якими управляють разом та щодо яких існують свідчення нещодавніх фактичних прикладів отримання короткострокового прибутку, або

є похідним інструментом (за винятком похідного інструмента, який є контрактом фінансової гарантії або призначеним та ефективним інструментом хеджування).

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, включають у тому числі: інвестиції в інструменти капіталу .

Аналітичний облік на вище наведених рахунках обліку фінансових інвестицій у фінансові інструменти ведеться в розрізі:

-об'єктів інвестування (емітентів, векселедавців);

-видів документів (цінних паперів).

Дебетове сальдо на дату балансу за відповідними субрахунками обліку фінансових інвестицій відображається в однойменних статтях Звіту про фінансовий стан, а саме:

 "Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток"

 "Фінансові інвестиції, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід"

 "Фінансові інвестиції,  що оцінюються за амортизованою вартістю".

Поточний податок на прибуток розраховується  відповідно до законодавства за ставками з податку на прибуток, які діяли станом на звітну дату.

1.1 Страхові операції

1.1 (a) Огляд важливих положень облікової політики щодо страхових контрактів

Огляд підходів до вимірювання

Компанія використовує наступні підходи до вимірювання залежно від типу контракту:

Визначення та класифікація

Страхові контракти - це контракти, за якими Компанія приймає значний страховий ризик від утримувача полісу через згоду надання йому згоди на компенсацію, якщо конкретна майбутня подія негативно вплине на утримувача полісу.

При оцінці цього всі значні права та обов'язки, включаючи ті, що базуються на законодавчих та регуляторних актах, розглядаються для кожного контракту окремо. Компанія застосовує судження для оцінки, чи передає контракт страховий ризик (тобто чи існує сценарій з комерційною сутністю, за яким Компанія може отримати збитки за поточної вартості), та чи не є прийнятий страховий ризик значним.

При нормальному ході бізнесу Компанія використовує перестрахування для зменшення ризиків. Контракти з перестрахування передають значний ризик, якщо вони передають практично весь страховий ризик, що виникає для застрахованої частини відповідних страхових контрактів, навіть якщо це не становить для перестрахувальника ризику значних втрат.

Всі посилання на страхові контракті в цих фінансових звітах стосуються отриманих страхових контрактів, отриманих контрактів з перестрахування, якщо не вказано інше.

1.1 (b) Одиниця обліку

Компанія управляє страховими контрактами по лініям продуктів операційного сегменту, де кожна лінія продуктів містить контракти з подібними ризиками. Всі страхові контракти лінії продуктів представляють портфель контрактів. Кожний портфель поділяється на групи контрактів, наданих протягом календарного року (річні когорти), які є (i) контрактами, обтяжливими при початковому визнанні; (ii) контрактами, що при початковому визнанні не мають значної можливості стати потім обтяжливими; або (iii) групою контрактів, що залишились. Ці групи представляють рівень агрегування, на якому початково визнаються і вимірюються страхові контракти. Ці групи в подальшому не переглядаються.

Для кожного портфелю контрактів Компанія визначає відповідний рівень наявності розумної та пояснювальної інформації, для оцінки, чи є ці контракти обтяжливими при початковому визнанні, та чи мають необтяжливі контракти значну можливість стати обтяжливими. Такий рівень структурованості визначає набір контрактів. Компанія використовує значне судження для визначення, на якому рівні структурованості вона має розумну та пояснювальну інформацію для визначення, чи є всі контракти набору достатньо однорідними та можуть зараховуватись в одну групу без оцінки окремих контрактів.

Контракти на страхові продукти, зазначені як отримані в періоді, що закінчився в грудні 2024 р.,та в грудні 2023 р., включено в єдину групу контрактів та оцінено як такі, що не мають значної можливості стати обтяжливими завдяки перевірці, виконаній до підписання контракту.

Для всіх контрактів, що вимірюються за PAA, Компанія вважає, що ці контракти не є обтяжливими при початковому визнанні, якщо тільки факти та обставини не вказують на інше. Якщо факти та обставини, вказують що деякі контракти є обтяжливими, виконується додаткова оцінка для розрізнення обтяжливих та необтяжливих контрактів. Для необтяжливих контрактів Компанія оцінює ймовірність змін доречних фактів та обставин в подальші періоди для визначення, чи мають контракти значну можливість стати обтяжливими.

Портфелі контрактів з перестрахування в цілях агрегування оцінюються окремо від портфелів страхових контрактів. Застосовуючи вимоги групування контрактів з перестрахування, Компанія агрегує контракти з перестрахування, підписані за рік (річні когорти) в групи: (i) контрактів, для яких є чистий прибуток при початковому визнанні, якщо такий є; (ii) контрактів, для яких при початковому визнанні немає значної можливості виникнення чистого прибутку в подальшому; та (iii) всіх інших контрактів в портфелі, якщо такі є.

Контракти з перестрахування оцінюються на відповідність вимогам агрегування для кожного контракту окремо. Компанія відслідковує внутрішню управлінську інформацію щодо історичного досвіду роботи таких контрактів. Ця інформація використовується для встановлення вартості цих контрактів таким чином, що вони призведуть до встановлення контрактів з перестрахування з такою собівартістю, що  не призведе до значної можливості чистого прибутку в подальшому.

До початку обліку страхового  контракту Компанія аналізує відповідно до настанов МСФЗ 17, чи містить контракт компоненти, які слід відділити. МСФЗ 17 розрізняє 3 категорії компонентів, які слід обліковувати окремо:

Грошові потоки, пов'язані з вбудованими деривативами, що вимагають відокремлення;

Грошові потоки, пов'язані з чітко інвестиційними компонентами; та

Зобов'язання передачі конкретних товарів чи послуг окрім послуг за страховим контрактом.

Компанія застосовує МСФЗ 17 до всіх інших компонентів контракту. Компанія не має контрактів, які б вимагали подальшого розподілу або комбінування страхових контрактів.

1.1 (c) Визнання та припинення визнання

Групи наданих страхових контрактів початково визнаються за найбільш ранньою з наступних подій:

- Початок періоду покриття;
- Дата першої оплати утримувачем полісу або фактичного її отримання, якщо немає конкретно встановленої дати; та
- Визначення Компанією, що контракти групи стали обтяжливими.

Контракти з перестрахування, що утримуються, визнаються наступним чином:

- група наявних контрактів з перестрахування, які надають пропорційне покриття (дольове перестрахування), визнаються за пізнішою з подій:
- початок періоду покриття групи; та
- початкове визнання будь-якого відповідного страхового контракту;
- всі інші групи утримуваних контрактів з перестрахування визнаються від початку періоду покриття групою утримуваних контрактів з перестрахування;

Лише контракти, які індивідуально відповідають критеріям визнання на кінець звітного періоду, включаються в групи. Якщо контракти відповідають критеріям визнання в групі, вони включаються в групу в тому звітному періоді, в якому вони відповіли критеріям визнання, з урахуванням річних обмежень для когорт. В подальші періоди склад груп не переоцінюється.

Облік модифікації та припинення визнання

Страховий контракт припиняє визнаватись коли він:

- закінчується (тобто коли зобов'язання, вказане в страховому контракті, закінчується, виконується або відміняється); або
- контракт модифікується, та дотримуються додаткові критерії, наведені нижче.

Коли страховий контракт модифікується Компанією внаслідок погодження з іншою стороною за контрактом або змін законодавства, Компанія розглядає зміни грошових потоків, викликані модифікацією, як зміни в оцінках FCF, якщо тільки не дотримано умов, необхідних для припинення визнання початкового контракту. Компанія припиняє визнання початкового контракту та визнає модифікований контракт як новий контракт за наявності будь-яких наступних умов:

- якщо модифіковані умови було закладено з самого початку, а Компанія б дійшла висновку, що модифікований контракт:
- не підпадає під дію МСФЗ 17;
- призводить до наявності різних компонентів, що можуть відділятись;
- призводить до зміни рамок контракту; або
- належить до іншої групи контрактів;
- початковий контракт представляє собою страховий контракт з характеристиками прямої участі, а модифікований контракт не відповідає такому визначенню, та навпаки; або
- початковий контракт обліковувався за PAA, а модифікація означає, що контракт більше не відповідає критерію прийнятності для такого підходу.

Якщо припиняється визнання страхового контракту, що обліковувався за PAA, коригування для відміни пов'язаних прав та зобов'язань для обліку впливу припинення визнання призводить до того, що наступні суми відразу переносяться в прибуток чи збитки:

- якщо строк дій контракту скінчився, будь-яка чиста різниця між частиною LRC в початковому контракті, визнання якої припинилось, та будь-які інші грошові потоки, що виникли внаслідок закінчення контракту;
- якщо контракт передається третій стороні, будь-яка чиста різниця між частиною LRC в початковому контракті, визнання якої припинилось, та премією виставленою третьою стороною; або
- якщо початковий контракт модифіковано, що призводить до припинення його визнання, будь-яка чиста різниця між частиною LRC, визнання якої припинилось, та гіпотетичною премією, яку б Компанія виставила, якби вона підписала новий контракт з аналогічними умовами на дату модифікації контракту, мінус додаткова премія, що виставляється за модифікацію.

1.1 (d) Вимірювання

1.1 (e)(i) Грошові потоки від виконання

Грошові потоки від виконання в рамках контракту

FCF є поточною оцінкою майбутніх грошових потоків в контрактних рамках групи контрактів, які Компанія очікує отримати від премій та виплатити за вимогами, винагородами та витратами з коригуванням для відображення часу та невизначеності цих сум.

Оцінка майбутніх грошових потоків:

- базується на середній величині, зваженій на ймовірність, всього діапазону можливих результатів;
- визначається за перспективою Компанії, якщо оцінки відповідають видимим ринковим цінам на ринкові перемінні; та
- відображає умови, що існують на дату вимірювання.

Коригування на явний нефінансовий ризик оцінюється окремо від інших оцінок. Для контрактів, що вимірюються за PAA (лише якщо вони не є обтяжливими), коригування на явний нефінансовий ризик оцінюється лише для вимірювання LIC.

Оцінки майбутніх грошових потоків коригуються з використанням поточної облікової ставки для відображення вартості грошей в часі, а фінансові ризики, пов'язані з цими грошовими потоками, не включаються в їх оцінку. Облікова ставка відображає характеристики грошових потоків, що виникають від групи страхових контрактів, включаючи час, валюту та ліквідність грошових потоків. Визначення облікової ставки, яка б відображала характеристики грошових потоків та характеристики ліквідності страхових контрактів, вимагає застосування значних суджень та оцінок (див. Примітку 6.3.2.1).

Ризик невиконання Компанією своїх зобов'язань не включається в вимірювання наданих страхових контрактів. При вимірюванні наявних контрактів на перестрахування оцінки поточної вартості грошових потоків, зважені на ймовірність, включають потенційні збитки за кредитами та інші проблеми перестрахувальника для відображення ризику невиконання перестрахувальником своїх зобов'язань.

Компанія оцінює деякі FCF на рівні портфелів або вище з подальшим розподілом такої оцінки на групи контрактів.

Компанія використовує послідовні припущення для вимірювання оцінок поточної вартості майбутніх грошових потоків для груп наявних контрактів з перестрахування, а ці оцінки використовуються для груп відповідних страхових контрактів.

Рамки контракту

Компанія використовує концепцію рамок контракту для визначення, які грошові потоки слід враховувати при вимірюванні групи страхових контрактів.

Грошові потоки знаходяться в рамках страхового контракту, якщо вони виникають з прав та обов'язків, які існують протягом часу, коли утримувач полісу зобов'язаний сплачувати премії, або Компанія має реальний обов'язок надавати утримувачу полісу послуги за страховим контрактом. Реальний обов'язок закінчується, коли:

- Компанія має практичну можливість переоцінити ризики конкретного утримувача полісу або змінити рівень винагороди для того, щоб вартість повністю відображала ці ризики; або
- Дотримано обидва наступні критерії:
- Компанія має практичну можливість переоцінити контракт або портфель контрактів для повного відображення ціною переглянутих ризиків цього портфелю; та
- Ціна премій до дати переоцінки ризиків не відображає ризики, пов'язані з періодами після дати переоцінки.

При розгляді практичної можливості переоцінки враховуються ризики, передані Компанії утримувачем полісу, тобто страховий ризик та фінансовий ризик; інші ризики, тобто ризик скорочення, ризик припинення та ризик збільшення витрат, не враховуються.

Доповнення, що представляють додаткові положення до базового страхового полісу та надають додаткові вигоди утримувачу полісу за додаткову оплату, та які приймаються разом з головними страховими контрактами, є частиною єдиного страхового контракту з усіма грошовими потоками в його рамках.

Для груп утримуваних страхових контрактів грошові потоки знаходяться в рамках контракту, якщо вони витікають з реальних прав та обов'язків Компанії, що існують в звітному періоді, в якому Компанія повинна заплатити перестрахувальнику, або в якому Компанія має реальне право на отримання послуг перестрахувальника за страховим контрактом.

Надлишок за наявними контрактами з перестрахування втрат забезпечує покриття вимог, отриманих протягом року випадку. Тому всі грошові потоки, отримані або очікувані протягом року випадку, включаються у вимірювання наявних контрактів з перестрахування. Деякі з цих контрактів можуть включати обов'язкові або добровільні відновлювальні премії з перестрахування, що гарантуються контрактними домовленостями, внаслідок чого вони знаходяться в рамках відповідних контрактів з перестрахування.

Витрати на аквізицію страхування

Компанія визначає аквізиційні грошові потоки як такі, що виникають з витрат на продаж, андерайтинг та заснування групи страхових контрактів (наданих та тих, що очікуються для видання), які напряму стосуються портфелю страхових контрактів. Аквізиційні витрати, перераховані у внутрішній політиці формування технічних резервів, прямі та непрямі витрати страховика, які віднесені на портфель договорів, пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів та можуть включати:

витрати на комісійну (агентську, брокерську) винагороду страховим посередникам (страховому агенту, страховому / перестраховому / страховому та перестраховому брокеру), пов'язану з діяльністю щодо реалізації страхових та/або перестрахових продуктів страховим посередником;

витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату в частині проведеної працівниками страховика роботи або витрати на оплату наданих третіми особами послуг, а саме послуг із: оцінки ризику та визначення страхової вартості майна; розроблення загальних умов страхових та/або перестрахових продуктів; проведення актуарних розрахунків з метою визначення розмірів страхових тарифів та/або страхових платежів для укладання та пролонгації договорів, розроблення страхових продуктів; підготовки, укладання та пролонгації договорів; оброблення звернень та інформування за допомогою електронних комунікацій та/або поштовим зв'язком клієнтів страховика (потенційних клієнтів страховика) до та під час укладення та пролонгації договору; ведення обліку та проведення платіжних операцій, що виникають під час укладання та пролонгації договорів; управління діяльністю з продажів;

інші витрати на працівників страховика, пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів, включаючи витрати на відрядження, витрати на медичне страхування та недержавне пенсійне забезпечення таких працівників;

витрати на оплату послуг медичних, експертних, інших організацій та/або осіб щодо огляду (обстеження) фізичних осіб та об'єктів страхування перед укладанням чи пролонгацією договорів;

витрати на оплату послуг оренди та ремонту офісних приміщень, комунальних та інших витрат на обслуговування, охорону та утримання цих приміщень, включаючи їх амортизацію, які використовуються страховиком для укладання та пролонгації договорів;

витрати на придбання, користування, утримання, ремонт, охорону та обслуговування транспортних засобів, інших основних засобів, включаючи їх амортизацію, які використовуються працівниками страховика під час укладання та пролонгації ними договорів;

витрати на придбання, розроблення та/або супроводження програмного / інформаційного забезпечення для обслуговування процесу укладання та пролонгації договорів;

матеріальні витрати, що виникають під час укладання та пролонгації договорів, включаючи вартість використаних бланків (страхових полісів, свідоцтв, сертифікатів, квитанцій) договорів;

витрати на електронні комунікаційні послуги та послуги поштового зв'язку, що виникають під час укладання та пролонгації договорів;

інші витрати на страхову діяльність, що виникають під час укладання та пролонгації договорів, включаючи витрати на банківське обслуговування таких операцій.

Прямі та непрямі витрати страховика

Прямими витратами є витрати на комісійну (агентську, брокерську) винагороду страховим посередникам.

Непрямими витратами на аквізицію є всі витрати на оплату послуг з оцінювання ризиків і за супроводження договорів та витрати на оплату праці та пов'язані з такими витратами нарахуваннями на заробітну плату працівників компанії, функціональні обов'язки яких передбачають продаж та просування страхових продуктів.

На Аквізаційні витрати також відносяться частина наступних витрат:

Абонплата та місцевий зв`язок;

Міжміські та міжнародні розмови;

Мобільний зв`язок;

Обслуговування телефонних мереж;

Послуги інтернет;

Поштові послуги та доставка;

Паливо;

Комунальні послуги;

Оренда приміщення.

Ці витрати розподіляються на аквізиційні витрати та витрати на ведення і обслуговування страхової діяльності. Розподіл здійснюється щоквартально наступним чином: % витрат, віднесених на аквізиційні витрати, визначається діленням кількості співробітників, яким нарахована заробітна плата в частині аквізиційних витрат на загальну кількість співробітників, яким нарахована заробітна плата у відповідному періоді.

Витрати, які Товариство відносить до аквізиційних витрат можуть бути віднесені напряму на окремі договори та/або групи договорів. Драйвером (ключом) розподілу (алокації) непрямих витрат на лінії бізнесу/класи страхування/ когорти - є зароблена премія.

До того як групу страхових контрактів буде визнано, Компанія може сплатити (або визнати зобов'язанням з застосуванням іншого, ніж МСФЗ 17 стандарту) прямі аквізиційні витрати для їх відображення. Такі залишки, що для Компанії зазвичай зводяться до невідшкодованих витрат вже понесених за контрактами страхування, вимірюваних за PAA, визнаються як активи за аквізиційними грошовими потоками в балансовій вартості випущених страхових контрактів з подальшим припиненням визнання (повністю або в тій мірі, в якій на ту дату визнано страхові контракти, які очікується включити в групу), коли відповідні групи страхових контрактів визнано, а аквізиційні грошові потоки включено в вимірювання групи. Суми, рознесені по групах страхових контрактів, які ще не визнано, переглядаються на кожну звітну дату для відображення змін в припущеннях, які визначають вхідні дані використаного методу розподілу.

Активи за аквізиційними грошовими потоками, ще не рознесені по групах, оцінюються на можливість їх отримання, якщо факти та обставини вказують на можливість їх знецінення. Збитки від знецінення зменшують балансову вартість цих активів та визнаються в складі витрат на страхові послуги. Раніше визнані збитки від знецінення сторнуються в тій мірі, в якій обставини знецінення більше не існують або покращились.

Оцінка можливості отримання виконується в два етапи:

Збитки від знецінення визнаються в тій мірі, в якій балансова вартість кожного активу за аквізиційними грошовими потоками перевищує чисте очікуване надходження грошових коштів, визначений за FCF станом на початкове визнання відповідної групи страхових контрактів.

Окрім цього, коли аквізиційні грошові потоки, що напряму стосуються групи контрактів, розподіляються по групах, які включають очікуване поновлення, ці аквізиційні грошові потоки не повинні перевищувати чистий очікуваний приток грошових коштів, визначений за FCF станом на початкове визнання очікуваних поновлень; збитки від знецінення визнаються в мірі, невизнаній на етапі (1).

Коригування на нефінансові ризики

Коригування на нефінансові ризики є компенсацією, яка потрібна внаслідок невизначеності щодо сум та часу грошових потоків, що виникають внаслідок нефінансових ризиків під час виконання контракту. Оскільки коригування на ризик є компенсуванням невизначеності, робляться оцінки ступеню блага диверсифікації та очікуваних позитивних та негативних результатів в такий спосіб, який би відображав ступінь неприйняття Компанією ризиків. Компанія оцінює коригування на нефінансові ризики окремо від всіх інших оцінок. Компанія не оцінює вплив перестрахування при коригуванні відповідних страхових контрактів на нефінансові ризики.

1.1 (e)(ii) Початкове та подальше вимірювання групи контрактів, що вимірюються за PAA

Компанія використовує PAA для вимірювання контрактів з періодом покриття один рік чи менше.

Для наданих (вхідних) страхових контрактів аквізиційні грошові потоки, віднесені на групу, відтерміновуються та визнаються протягом періоду покриття контрактів групи. Для утримуваних (вихідних) контрактів з перестрахування визнається премія перестрахувальнику протягом періоду покриття контрактів групи.

Для страхових контрактів при початковому визнанні Компанія вимірює LRC в сумі отриманих премій мінус сплачені аквізиційні грошові  потоки та будь-які суми, що виникли від припинення визнання активу за аквізиційними  грошовими  потоками та припинення  визнання інших доречних грошових потоків  до визнання.

Для контрактів з перестрахування при початковому визнанні Компанія вимірює покриття, що залишилось, в сумі сплачених переданих премій плюс комісійні, сплачені іншій, ніж перестрахувальник, стороні та інші суми, що виникають від припинення визнання інших доречних грошових потоків до визнання.

Балансова вартість групи страхових контрактів на кінець кожного звітного періоду є сумою:

- LRC; та
- LIC, включаючи FCF, пов'язані з минулими послугами та віднесені на групу на дату звітності.

Балансова вартість групи утримуваних контрактів з перестрахування є сума:

- остаточного покриття; та
- отриманих вимог, включаючи FCF, пов'язані з минулими послугами та віднесені на групу на дату звітності.

Для наданих страхових контрактів на кожну наступну дату звітності LRC:

- збільшується на премії, отримані за період;
- зменшується на сплачені за період аквізиційні грошові потоки;
- зменшується  на суми нарахованих страхових премій, визнаних як страховий дохід за послугами, наданими протягом періоду; та
- збільшується на амортизацію аквізиційних грошових потоків за період, визнаних як витрати на страхові послуги.

Для утримуваних контрактів з перестрахування покриття, що залишилось, на кожну наступну звітну дату:

- збільшується на суму премій, сплачених за період;
- збільшується на комісійні, сплачені за період;
- зменшується на очікувану суму премій та комісійних, визнаних як витрати з перестрахування за послуги, отримані за період.

Компанія не коригує LRC для наданих страхових контрактів та покриття, що залишається, за утримуваними контрактами з перестрахування на вплив вартості грошей у часі, оскільки страхові премії припадають на період покриття за контрактами, який є один рік чи менше.

В наданих страхових контрактах та утримуваних контрактах з перестрахування, які вимірюються за РАА, інвестиційних компонентів немає.

Для контрактів, що вимірюються за PAA, LIC вимірюється аналогічно вимірюванню LIC за GMM. Майбутні грошові потоки коригуються на вартість грошових коштів в часі, оскільки контракти зі страхування, надані Компанією та вимірювані за PAA, зазвичай мають період врегулювання більше одного року.

Якщо факти та обставини вказують, що група страхових контрактів, виміряних за PAA, є обтяжливою при початковому вимірюванні, Компанія збільшує балансову вартість LRC на суму FCF, визначених за GMM, з визнанням такого збільшення в витратах на страхові послуги, та встановлює компонент збитку на суму визнаного збитку. В подальшому компонент збитку вимірюється на кожну звітну дату як різниця між сумами FCF, визначеними за GMM, що стосуються майбутніх послуг, та балансовою вартістю LRC без компонента збитку. Якщо це застосовно, отримані зміни компонента збитку розподіляються між витратами на страхові послуги та фінансовим доходом чи збитками за страхуванням з урахуванням вартості грошей в часі, фінансового ризику та впливу змін у ньому.

При визнанні збитку при початковому визнанні обтяжливої групи відповідних страхових контрактів або при додаванні обтяжливого страхового контракту в цю групу балансова вартість активу та покриття, що залишилось, для контрактів з перестрахування, вимірюваних за PAA, збільшується на суму доходу, визнаного в прибутку чи збитках; при цьому встановлюється або коригується на суму визнаного доходу компонент компенсування збитку. Такий дохід розраховується множенням визнаного за відповідними страховими контрактами збитку на відсоток вимог за утримуваними контрактами з перестрахування, за якими Компанія очікує отримати компенсацію, та які було підписано до або в той самий час, коли визнано збиток за відповідними страховими контрактами.

Якщо відповідні страхові контракти включено в одну й ту саму групу зі страховими контрактами, які не було перестраховано, Компанія застосовує системний та раціональний метод рознесення для визначення долі збитку, що стосується цих відповідних контрактів.

Якщо це застосовно, зміни компонента компенсування збитку розносяться на чистий дохід від утримуваних контрактів з перестрахування та фінансовий дохід чи збитки від страхування з урахуванням впливу вартості грошей у часі, фінансового ризику та впливу змін у ньому пропорційно рознесенню змін у відповідному компоненті збитку.

Компанія не має утримуваних контрактів з перестрахування, які б вимірювались за PAA, а відповідні контракти вимірювались за GMM.

1.1(e) Суми, визнані в сукупному доході

1.1(e)(i) Результат страхових послуг за наданими страховими контрактами

Страховий дохід

Оскільки Компанія надає страхові послуги за групами страхових контрактів, вона зменшує LRC та визнає дохід від страхування. Сума страхового доходу, визнаного в звітному періоді, відображає передачу обіцяних послуг в сумі, що відображає частину винагороди, на яку Компанія має право в обмін на ці послуги.

Для груп страхових контрактів, вимірюваних за PAA, Компанія визнає страховий дохід на основі перебігу часу за періодом покриття групи контрактів.

Витрати на страхові послуги

Витрати на страхові послуги включають наступне:

- отримані вимоги;
- витрати на ведення та обслуговування страхової діяльності (інші, ніж аквізиційні витрати, витрати на врегулювання збитків, витрати на управління інвестиціями) та можуть включати витрати, пов'язані з адмініструванням страхової діяльності (включаючи витрати, пов'язані з унесенням змін до умов договору) прямі та непрямі витрати;
- амортизація аквізиційних грошових потоків;
- зміни, що стосуються минулих послуг - зміни FCF, пов'язані з LIC; та
- зміни, що стосуються майбутніх послуг - зміни FCF, що призводять до збитків за обтяжливими контрактами або відміни цих збитків; та
- зміни, що стосуються майбутніх послуг - зміни FCF, що призводять до збитків за обтяжливими контрактами або відміни цих збитків; та
- знецінення активів за аквізиційними грошовими потоками без урахування відмін
- сума нарахованих регресних вимог зменшує витрати на страхові послуги.

Для контрактів, що вимірюються за PAA, амортизація аквізиційних грошових потоків базується на пройденому часі.

Інші витрати, що не відповідають наведеним категоріям, включаються в інші операційні витрати в  звіті про прибутки та збитки.

Визнання, оцінка і облік нематеріальних активів здійснюється у відповідності  до МСБО 38 "Нематеріальні активи".

На балансі обліковуються ідентифіковані нематеріальні активи. Нематеріальними  активами визнаються контрольовані активи, від використання яких мають надходити економічні вигоди та які можливо достовірно оцінити. По нематеріальних активах, які не відповідають критеріям визнання, витрати визнаються у витратах поточного періоду.  Нематеріальний актив первісно оцінюється відповідно до моделі  собівартості. Після первісного визнання нематеріальний актив відображається у відповідності до моделі собівартості, тобто відображається за собівартістю за вирахуванням амортизації та збитків від зменшення корисності. Амортизація окремого об'єкта нематеріальних активів розраховується із застосуванням прямолінійного методу. Безстрокові нематеріальні активи (наприклад, ліцензії) вважаються неамортизованими активам та по таких об'єктах нарахування зносу не проводиться.

Згідно з МСФЗ 16 "Оренда" оренда визнається у звіті про фінансовий стан  (баланс) орендаря як актив і як зобов'язання сплатити майбутні орендні платежі. На початку строку оренди актив та зобов'язання щодо майбутніх орендних платежів визнані у звіті про фінансовий стан за однаковими сумами, за винятком первісних прямих витрат орендаря, які додані до суми, визнаної як актив.

Термін оренди встановлюється не менший, ніж 2 роки.

Ставка дисконтування використовується - середньозважені процентні ставки за новими кредитами в  річному обчисленні, % (розділ Фінансові ринки на сайті НБУ)

Зобов'язання у звіті про фінансовий стан розмежовані на поточні та непоточні зобов'язання, таке саме розмежування застосоване і до зобов'язань з оренди

Дебіторська заборгованість.

Для цілей ведення бухгалтерського обліку та відображення інформації у фінансовій звітності, дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову (не поточну) і короткострокову (поточну). Критерієм поділу є термін майбутньої оплати (погашення).

Дебіторська заборгованість, не обмежена умовами, визнається активом, коли Компанія стає стороною договору та має юридичне право отримати грошові кошти.

Довгострокова дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка підлягає погашенню протягом періоду, що перевищує 12 місяців від дати звітності.

Довгострокова дебіторська заборгованість дисконтується за ставкою вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України (середньозважена за день вартість у відсотках річних за даними файлу 3AX "Дані про суми та вартість кредитів (у % річних)).

Короткострокова дебіторська заборгованість при первісному визнанні оцінюється за собівартістю.

Короткострокова дебіторська заборгованість класифікується як дебіторська заборгованість за договорами страхування та перестрахування, дебіторська заборгованість з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів на інша дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість за договорами страхування виникає з початку дії страхового покриття у відповідному періоді страхування в залежності від визначених  договором страхування умов, набрання чинності  та  сплати страхувальником страхових платежів.

Наприкінці кожного звітного періоду (кварталу) Компанія оцінює стан дебіторської заборгованості за договорами по страхуванню та нараховує резерв під кредитні збитки.

При зарахуванні на баланс дебіторська заборгованість інша, ніж дебіторська заборгованість за договорами страхування, оцінюється за первісною вартістю. В балансі інша дебіторська заборгованість визнається з урахуванням  резерву під кредитні збитки.

Дебіторська заборгованість, за якими строк погашення менше року, не дисконтується.

Визнання очікуваних кредитних збитків

Наприкінці кожного звітного періоду (кварталу) Компанія оцінює, чи є об'єктивне свідчення того, що корисність дебіторської заборгованості, крім дебіторської заборгованості за договорами страхування,  зменшилася.

Наприкінці кожного звітного періоду (кварталу) Компанія оцінює стан дебіторської заборгованості за договорами по страхуванню та нараховує резерв під кредитні збитки. Резерв розраховується в відсотках від суми дебіторської заборгованості за договорами страхування в залежності від терміну  такої дебіторської та програм страхування заборгованості з урахуванням коефіцієнтів.

Запаси товарно-матеріальних цінностей Компанією визнаються, оцінюються  і обліковуються згідно з МСБО 2 "Запаси". Одиницею запасів є кожне найменування цінностей, яке оприбутковується за ціною придбання.

Оцінка запасів при їx вибутті здійснюється за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Облік основних засобів ведеться у відповідності до МСБО 16 "Основні засоби".

Основним засобом визнається актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації) більше року та якщо його утримують для надання послуг для здавання в оренду або для адміністративних цілей. Вартісне обмеження не застосовується.

Після визнання активом об'єкти основних засобів слід обліковувати за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки мінус будь-яка подальша накопичена амортизація. Переоцінці підлягають об'єкти основних засобів такі, як земля, об'єкти нерухомості. Переоцінка щодо інших об'єктів основних засобів не здійснюється, їх справедливою вартістю вважається історична собівартість мінус будь-яка подальша накопичена амортизація та подальші накопичені збитки від зменшення корисності.

Амортизація окремого об'єкта основних засобів для бухгалтерського обліку розраховується  із застосуванням прямолінійного методу.

Групи та терміни експлуатації для придбаних   основних засобів :

У відповідності до МСБО 36 "Зменшення корисності активів",  по основних засобах один раз на рік станом на 01 грудня кожного року проводиться тест на зменшення корисності активів. Управління інформаційних технологій та адміністративно-господарське управління проводить аналіз основних засобів за напрямками що їх стосуються, за ознакам відповідно п.12 МСФО 36 "Зменшення корисності активів", та надають управлінню бухгалтерського обліку інформацію по активам, по яким є признаки зменшення корисності. По таким активам розраховується сума очікуваного відшкодування. В разі перевищення балансової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування, Компанією визнаються витрати від зменшення  корисності активів.

Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія "Скарбниця"

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Саксаганського, буд. 5, м. ЛЬВІВ, ЛЬВІВСЬКА обл., 79005

вулиця Саксаганського, буд. 5, м. ЛЬВІВ, ЛЬВІВСЬКА обл., 79005.Україна

Основний вид діяльності: 65.12 інші види страхування, крім страхування життя. Приватне акціонерне товариство - Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» (Товариство, Компанія) зареєстроване 10 листопада 1993 року відповідно до чинного законодавства України. Метою діяльності Товариства є одержання прибутку шляхом надання послуг з усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та Статутом Товариства. Предметом безпосередньої діяльності Товариства є проведення страхування, перестрахування і здійснення фінансової діяльності, пов’язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Товариство здійснює діяльність згідно отриманої ліцензії 23 квітня 2024 р. Національного банку України на провадження діяльності згідно таких класів страхування:Класи страхування (ризики у межах відповідного класу): клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання) - страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання; клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування) - страхування на випадок хвороби - медичне страхування; клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу) - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу); клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] - страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування; клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ; клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна); клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів (уключаючи залізничний транспорт), іншої, ніж визначена Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - страхування відповідальності під час перевезень наземним транспортним засобом (уключаючи залізничний транспорт); клас 11 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання повітряного судна (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) повітряного судна - страхування відповідальності під час перевезень повітряним судном; клас 12 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання водного судна (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) водного судна - страхування відповідальності під час перевезень водним судном; клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12) - страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу; клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15) - страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії); клас 18 - страхування витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі - страхування медичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон - страхування витрат, інших ніж медичні, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон. У 2025 році припинення окремих видів операцій страхування не було

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній станом на 31.12.2024 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Господарські та фінансові операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Основи підготовки фінансової звітності викладені в Положенні про облікову політику ПрАТАСК «Скарбниця» (Наказ №16 від 26.12.2024р.). Ця фінансова звітність базується на принципах бухгалтерського обліку, зазначених в Положенні про облікову політику Товариства та відповідають принципам, що застосовувались при підготовці річної фінансової звітності Товариства за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року. Товариство веде облікові записи відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. При формуванні фінансової звітності за 2025 рік Товариство керувалось також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. Підготовлена Товариством фінансова звітність відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме – доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала неспровоковану повномасштабну воєнну агресію в Україні. Негайно після цього урядом України було введено воєнний стан та відповідні тимчасові обмеження, які впливають на економічні умови. Оскільки російське воєнне вторгнення в Україну відбувається з численних напрямків, деякі регіони України залишаються ареною інтенсивних бойових дій або тимчасово окуповані. Компанія провадить діяльність та надає послуги на всій території Україні за винятком тимчасово окупованих територій. Отже, ці події мають суттєвий негативний вплив на українську економіку і, відповідно, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Компанії. Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Компанії продовжувати діяльність. Компанія не має суттєвих активів у зоні активних воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях. Компанія функціонує в нестабільному середовищі, що переважною мірою пов’язано з широкомасштабним військовим нападом росії на територію України. В даний час неможливо достовірно надати оцінку ефекту впливу зазначених явищ на доходи та ліквідність Компанії, її стабільність та сталий розвиток. Виникає суттєва невизначеність, що може мати вплив на майбутні операції, можливість відшкодування вартості активів та спроможність погасити борги. Дана фінансова звітність не містить будь-яких корегувань, які можуть виникнути в результаті такої невизначеності. З метою забезпечення безперервності бізнесу, Компанія не припиняла та не призупиняла поточну операційну діяльність та продовжує реалізацію страхових послуг клієнтам в поточному середовищі. Крім того, Компанія проводить постійний моніторинг бізнес процесів та їх адаптацію відповідно до поточних потреб. Тому, враховуючи вищевикладене, управлінський персонал має обґрунтовані очікування щодо наявності у Компанії достатніх ресурсів для продовження своєї діяльності, для своєчасного та у повному обсязі обслуговування фінансових зобов’язань Компанії, що є ключовим фактором із забезпечення сталості її операційної діяльності в осяжній перспективі. Відповідно, цю фінансову звітність було складено на основі припущення про безперервність діяльності.

Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ.В 2025 році змін в обліковій політиці не відбулося.

З 1 січня 2025 року для страховиків та інших суб'єктів господарювання, що звітують за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), набув чинності ряд важливих змін та поправок. Хоча фундаментальний для галузі МСФЗ 17 «Страхові контракти» діє ще з 2023 року, нові оновлення 2025 року уточнюють окремі аспекти обліку та розкриття інформації

До пов'язаних сторін належать:*підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством;*асоційовані компанії;*спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником;*компанії, що контролюють Товариства, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві;*члени провідного управлінського персоналу Товариства та їхні близькі родичі.Пов'язаними сторонами, з якими Товариство здійснювало операції є особи, які мають істотну участь в Товаристві, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю в Товаристві, управлінський персонал.

До провідного управлінського персоналу Компанії відносяться:-голова Правління;-члени Правління;-голова Наглядової ради;-члени Наглядової ради-Головний бухгалтер;-Головний комплаєнс-менеджер;-Головний ризик-менеджер;-Відповідальний актуарій;-Внутрішній аудитор.

У звітному періоді облік надходжень, реалізації, іншого вибуття, визнання та оцінка основних засобів проводився з врахуванням вимог МСБО № 16 «Основні засоби». Основними засобами в Товариство вважаються ті активи, які воно придбало (створює) з метою використання їх у процесі своєї основної діяльності, а також для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року і первісна вартість яких перевищує 20000 грн. Одиницею обліку основних засобів вважається окремий об'єкт. Всі об'єкти основних засобів розподілені на окремі групи. Для нарахування амортизації застосовується прямолінійний метод.Основні засоби групи земельні ділянки, будинки та споруди, транспортні засоби відображені за справедливою вартістю. Всі інші основні засоби відображені за собівартістю (первісна вартість за мінусом зносу та накопичених збитків від зменшення корисності). При необхідності заміни значних компонентів основних засобів через певні проміжки часу Товариство визнає подібні компоненти, як окремі активи з відповідними їм індивідуальними термінами корисного використання і амортизацією. Всі інші витрати на ремонт і технічне обслуговування визнаються в звіті про прибутки та збитки у момент понесення.Доходи чи витрати від вибуття основних засобів визначаються шляхом порівняння надходжень від реалізації та балансової вартості і включаються в інші доходи або витрати від діяльності. Залишкова (балансова) вартість основних засобів визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу. Ліквідаційна вартість визначена Товариством в розмірі 0,0 гривень. Списання раніше визнаних основних засобів або їх значного компонента з балансу відбувається при їх вибутті або у випадку, якщо в майбутньому не очікується отримання економічних вигід від використання або продажу даного активу. Доходи або витрати, що виникають від припинення визнання об'єкта основних засобів (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття, якщо вони є, та балансовою вартістю активу), включаються в звіт про прибутки та збитки за той звітний рік, в якому актив був списаний. Справедлива вартість, термін корисного використання і методи амортизації активів аналізуються в кінці кожного річного звітного періоду і при необхідності корегуються.

Облік основних засобів здійснюється за наступними групами (класами) з відповідними строками корисного використання:-земельні ділянки - не встановлено;-будівлі - 20 років;-споруди - 15 років;-машини та обладнання - 5 років;-транспортні засоби - 10 років;-інструменти, прилади, інвентар (меблі) - 5 років;-інші основні засоби - 12 років;-малоцінні необоротні матеріальні активи - 2 роки.Товариство використовує прямолінійний метод нарахування амортизації.Додаткове розкриття інформації щодо переоцінених класів основних засобів, відповідно до вимог МСФЗ 16, п.77Клас основних засобів що зазнали переоцінкистаном на 31.12.2025 рокуПереоцінена вартістьбалансову вартість, яка була б визнана, якби активи відображались за моделлю собівартостіБудівлі та споруди25391,2 2641,8Транспортні засоби850,0 233,3Протягом 2025 року Товариством не встановлено фактів зменшення корисності основних засобів, відповідно відсутні збитки від зменшення корисності основних засобів в складі витрат звітного періоду та відсутнє зменшення іншого додаткового капіталу щодо основних засобів, які обліковуються за переоціненою вартістю.Основні засоби, придбані за рахунок цільового фінансування, відсутні.Основні засоби, передані у заставу як забезпечення зобов'язань, відсутні.Протягом звітного року відсутні обмеження на права власності щодо основних засобів. Основні засоби, що знаходяться на консервації на дату кінця звітного періоду, відсутні. Основні засоби, що взяті в операційну оренду на дату кінця звітного періоду, відсутні. Інвестиційна нерухомість на звітну дату 31 грудня 2025 року на балансі Товариства не обліковувалась. Станом на дату звітності первісна (собівартість-вартість) повністю амортизованих основних засобів, які ще використовують становить 1272,1 тис.грн., в тому числі:-машини та бладнання 372,7 тис.грн.,-інструменти, прилади та інвентар 254,3 тис.грн.-інші основні засоби 121,7 тис.грн.-необоротні мат. активи 487,0 тис.грн.-інші необоротні мат.активи 36,4 тис.грн.Станом на 31.12.2025 року відсутні договірні зобов'язання щодо придбання основних засобів.

Відповідно до МСФЗ (IFRS) 9 "Фінансові інструменти" Компанія розподіляє фінансові інструменти на наступні три категорії:

-фінансові активи та фінансові зобов'язання, що оцінюються за амортизованою вартістю;

-фінансові активи та фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток;

-фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (інструменти власного капіталу (акції), які утримуються з метою отримання дивідендів).

Фінансові активи і фінансові зобов'язання залежно від терміну їх погашення розділяються на:

-поточні (терміном погашення до 12-ти місяців від звітної дати);

-довгострокові (терміном погашення більше 12-ти місяців від звітної дати).

Компанія класифікує фінансові інвестиції при первісному визнанні. У тому випадку, якщо Компанія змінює свою модель бізнесу для управління фінансовими активами, вона рекласифікує фінансові активи, яких торкнулась така зміна. Дата рекласифікації - це перший день першого звітного періоду після зміни моделі бізнесу, яка спричиняє рекласифікацію фінансових активів.

Інвестиції у фінансові інструменти, які оцінюються за амортизованою вартістю, включають у тому числі:

-векселі, утримувані до погашення;

-облігації, утримувані до погашення;

-депозитні сертифікати.

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, включають у тому числі:

-векселі, утримувані для торгівлі;

-облігації, утримувані для торгівлі;

-акції, утримувані для торгівлі;

-інші інвестиції, утримувані для торгівлі.

При чому, фінансовий інструмент класифікують як утримуваний для торгівлі, якщо:

він був придбаний або створений в основному з метою продажу в близькому майбутньому;

при первісному визнанні є частиною портфеля ідентифікованих фінансових інструментів, якими управляють разом та щодо яких існують свідчення нещодавніх фактичних прикладів отримання короткострокового прибутку, або

є похідним інструментом (за винятком похідного інструмента, який є контрактом фінансової гарантії або призначеним та ефективним інструментом хеджування).

Фінансові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, включають у тому числі: інвестиції в інструменти капіталу .

Аналітичний облік на вище наведених рахунках обліку фінансових інвестицій у фінансові інструменти ведеться в розрізі:

-об'єктів інвестування (емітентів, векселедавців);

-видів документів (цінних паперів).

Дебетове сальдо на дату балансу за відповідними субрахунками обліку фінансових інвестицій відображається в однойменних статтях Звіту про фінансовий стан, а саме:

 "Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток"

 "Фінансові інвестиції, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід"

 "Фінансові інвестиції,  що оцінюються за амортизованою вартістю".

Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов’язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів. Справедлива вартість фінансових інструментів у разі якщо не існує активного ринку або якщо котирування не доступні визначається з використанням методів оцінки.

Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику). Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації). Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов’язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків. Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Товариство здійснює діяльність. Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії.

Компанія визнає три класи фінансових активів, до кожного з яких застосовуються окремі правила оцінки та визнання прибутків та збитків: 1) Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю; 2) Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням її змін в іншому сукупному доході; 3) Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю з визнанням її змін у прибутку або збитку. Класифікація фінансових активів заснована на наступному: 1. як Товариство управляє групами фінансових активів 2. які характеристики грошових потоків, що будуть отримані від цих активів. Така класифікація і оцінка фінактивів прив’язуються до бізнес-моделі управління цими активами, тобто залежить від планів Товариства щодо того чи іншого фінансового активу. Згідно МСФЗ 9, Товариство визначає три типи бізнес-моделей: (1) утримання активу для одержання грошових коштів, (2) утримання активу як для одержання грошових коштів, так і для продажу активу (3) утримання активу для продажу. Компанія оцінює фінансові активи за амортизованою собівартістю, якщо виконуються обидві наступні умови: • фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків; • договірні умови фінансового активу передбачають отримання грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми боргу і відсотків на непогашену частину основної суми боргу. До категорії фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Компанія відносить дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, депозити а також надані позики, іншу дебіторську заборгованість, що визнається фінансовим активом та утримується виключно для отримання основної суми боргу і відсотків. Фінансові активи, які оцінюються за амортизованою вартістю, згодом оцінюються з використанням методу ефективної процентної ставки, і до них застосовуються вимоги щодо знецінення. Прибутки або збитки визнаються в прибутку чи збитку в разі припинення визнання активу, його модифікації або знецінення. У разі, якщо договір містить значний компонент фінансування, то Компанія використовує ставку дисконтування, яка була б встановлена для окремої угоди фінансування між підприємством та відповідним покупцем на дату укладення договору. До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться фінансові інвестиції в акції та частки в статутному капіталі інших господарських товариств. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Для оцінки фінансових інвестицій в акції, що входять до складу активів Товариства та не пербувають у біржовому списку організатора торгівлі, за обмежених обставин найближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні. Товариство здійснює перекласифікацію фінансових активів коли приймається рішення про зміну бізнес-моделі управління фінансовими активами.

Нематеріальні активи Товариство обліковує та відображає в фінансовій звітності згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи». Одиницею обліку є окремий об'єкт нематеріальних активів.Амортизація на ліцензії по страховій діяльності не нараховується, оскільки неможливо визначити термін їх використання але аналізуються в кожному звітному періоді на наявність підстав для оцінки таких активів як безстрокових. Нематеріальні активи, щодо яких існує обмеження права власності, відсутні.Нематеріальні активи, отримані за рахунок цільових асигнувань відсутні.Капіталізація витрат на позики, що відносяться до придбання (створення) нематеріальних активів (п.8 МСБО № 23 «Витрати на позики»), не здійснювалась.

Нематеріальні активи Товариство обліковує та відображає в фінансовій звітності згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи».Одиницею обліку є окремий об'єкт нематеріальних активів.Нематеріальні активи представлені у складі:- Безстрокові ліцензії на страхову діяльність- Програмне забезпечення.Амортизація на ліцензії по страховій діяльності не нараховується, оскільки неможливо визначити термін їх використання але аналізуються в кожному звітному періоді на наявність підстав для оцінки таких активів як безстрокових. Нематеріальні активиСтаном на 31.12.2025 р.Станом на 31.12.2024 р.Первісна вартість 335 323Знос 294 274Залишкова вартість 41 49Нематеріальні активи, щодо яких існує обмеження права власності, відсутні.Нематеріальні активи, отримані за рахунок цільових асигнувань відсутні.Капіталізація витрат на позики, що відносяться до придбання (створення) нематеріальних активів (п.8 МСБО № 23 «Витрати на позики»), не здійснювалась.

Податок на прибуток визначається згідно з діючим законодавством України, а саме - згідно з Податковим кодексом України:- об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України; -об'єктом оподаткування податком на дохід за договорами страхування є сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування. Податком на дохід за договорами страхування включено до понесених прямих витрат за страховими контрактами, розділу: адміністративні витрати.Протягом 2025 року ставка податку на доходи страховика становила:-3% від суми доходів, отриманих (нарахованих) у вигляді страхових премій за договорами страхування та співстрахування;-18%(на загальних підставах)від фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності та відкоригованого на податкові різниці.

Всі договори страхування Компанії містять суттєвий страховий ризик і є предметом обліку згідно з МСФЗ 17. Страхові контракти та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів.Договори страхування, перестрахування: КласифікаціяКонтракт є страховим контрактом лише в тому разі, якщо він передає значний страховий ризик. Компанія визначає наявність значного страхового ризику та класифікує контракт як страховий, якщо договір страхування містить сценарій при якому вірогідна виплата значних додаткових сум. Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного з них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми/ліміту відповідальності. Аналогічна ситуація з перестрахуванням, щодо якого є ймовірність суттєвих компенсацій перестраховика. Контракти, за якою Компанія передає значний страховий ризик, класифікуються як договори перестрахування.Отже всі договори страхування та перестрахування є предметом застосування МСФЗ 17.Контракти страхування та перестрахування також наражають Компанію на фінансовий ризик в частині оцінки майбутніх грошових потоків та застосування ставкою дисконтування, що використовуються для корегування грошових потоків.Всі договори страхування та перестрахування класифікуються як договори без прямої участі та оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА).На звітну дату зобов'язання на залишок покриття за контрактами страхування та перестрахування оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА) оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі та/або період покриття у кожного контракту в групі становить один рік або менше.Під час прийняття рішення щодо оцінювання страхових контрактів та контрактів перестрахування із застосування підходу на основі розподілу премій, Компанією було враховано той факт, що переважна кількість договорів передбачає період покриття на дату їх класифікації строком 1 рік та менше.Одночасно з цим, для контрактів, період покриття яких становить більше 1 року з дати класифікації було проведено додатковий аналіз та обрахунки щодо рівня можливого відхилень за умови якби зобов'язання на залишок покриття за такими контрактами було визначено з використанням загального методу. На кожну звітну дату Відповідальний Актуарій оцінює чи виконуються умови для використання підходу на основі розподілу премії за кожною групою страхових контрактів. Якщо вони не виконуються, то проводить тест на відповідність згідно внутрішньої методики і порівнює зобов'язання на залишок покриття розраховані за загальною моделлю та за допомогою підходу на основі розподілу премії. Якщо різниця нематеріальна (несуттєва) в абсолютному значенні, то Компанія продовжує використовувати підхід на основі розподілу премії, якщо матеріальна (суттєва), то Компанія при оцінці зобов'язань на залишок покриття починає використовувати загальну модель.Розрахунки показали, що відсутні суттєві різниці в оцінці залишку зобов'язання на покриття при застосуванні спрощеного та загального методів. Компанія не здійснює корегування на часову вартість грошей і вплив фінансового ризику за потоками зобов'язання на покриття, оцінка яких здійснюється на основі розподілу премій.Всі аквізиційні витрати визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Межі договору Компанія визначає виходячи з:*строків дії договору за певним об'єктом страхування;*можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії без втрати премії за періоди, під час яких договір діяв, чи можливості переглянути умови договору односторонньо зі сторони Компанії.

Страхові контракти групуються за наступними принципами: • Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю); • Контракти, які підписані протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти); • Мають подібну здатність, щоб бути або с

7. Контракти страхування та перестрахування

7.1 Контракти страхування

Під час розкриття інформації щодо балансової вартості активів і зобов'язань за вимогами відокремлюються корегування на нефінансовий ризик (RA).

Таблиця 7.1.1. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами страхування станом на 31 грудня2025 року

Таблиця 7.1.2. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами страхування станом на 31 грудня 2024 року

Таблиця 7.1.3. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами страхування станом на 01 січня 2023 року

7.2. Контракти перестрахування

Таблиця 7.2.1. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами перестрахування станом

на 31 грудня 2025 року

Таблиця 7.2.2. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами перестрахування станом

на 31 грудня 2024 року

Таблиця 7.2.3. Балансова вартість активів та зобов'язань за договорами перестрахування станом

на 01 січня 2023 року

7.3. Узгодження компонентів балансової вартості контрактів страхування та перестрахування

Наступні звірки показують, як чиста балансова вартість контрактів страхування та перестрахування щодо кожного сегменту змінилися протягом року в результаті грошових потоків і сум визнаних у звіті про прибутки та збитки та в звіті про інший сукупний дохід.

7.3.1. Узгодження балансової вартості зобов'язань за вимогами

Таблиця 7.3.1.1. Узгодження балансової вартості зобов'язань за вимогами за договорами страхування за період 2025 року

Таблиця 7.3.1.2. Узгодження балансової вартості зобов'язань за вимогами за договорами страхування за період 2024 року

Таблиця 7.3.1.3. Узгодження балансової вартості зобов'язань за вимогами за договорами вихідного перестрахування за період 2025 року

7.3.1.4.Узгодження балансової вартості зобов'язань за вимогами за договорами вихідного перестрахування за період 2024 року

7.3.2. Узгодження балансової вартості зобов'язань на залишок покриття

Таблиця 7.3.2.1. Узгодження балансової вартості зобов'язань на залишок покриття за договорами страхування за період 2025 року

Таблиця 7.3.2.2. Узгодження балансової вартості компонента збитку за обтяжливими контрактами за договорами страхування за період 2025 року

Таблиця 7.3.2.3. Узгодження балансової вартості зобов'язань на залишок покриття за договорами страхування за період 2024 року

Таблиця 7.3.2.4. Узгодження балансової вартості компонента збитку за обтяжливими контрактами за договорами страхування за період 2025 року

Таблиця 7.3.2.5. Узгодження балансової вартості зобов'язань на залишок покриття за договорами перестрахування за період 2025 року

Таблиця 7.3.2.6. Узгодження балансової вартості зобов'язань на залишок покриття за договорами перестрахування за період 2024 року

8. Доходи та витрати за договорами страхування та перестрахування

8.1. Доходи та витрати в розрізі портфелів договорів страхування та перестрахування за 2025 рік

Таблиця 8.1.2. Аналіз витрат на страхові послуги за 2025 рік в розрізі портфелей договорів страхування

Таблиця 8.1.3. Доходи та витрати в розрізі портфелей договорів вихідного перестрахування за 2025 рік

8.2. Доходи та витрати в розрізі портфелів договорів страхування та перестрахування за 2024 рік

Таблиця 8.2.1. Доходи та витрати в розрізі портфелів договорів страхування за 2024 рік

Таблиця 8.2.2. Аналіз витрат на страхові послуги за 2024 рік в розрізі портфелей договорів страхування

Таблиця 8.2.3. Доходи та витрати в розрізі портфелей договорів вихідного перестрахування за 2025 рік

Фінансовий дохід чи витрати від страхування включають зміну балансової вартості групи страхових контрактів внаслідок: - впливу вартості грошей в часі та змін вартості грошей у часі; та - впливу фінансового ризику та змін фінансового ризику.

Судження

. Розкриття інформації щодо ризиків відносно страхових контрактів

Всі договори страхування Компанії містять значний страховий ризик і є предметом обліку згідно з МСФЗ 17. Страхові контракти та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів.

Відповідальний актуарій при створенні нових продуктів перевіряє загальні умови страхового продукту на предмет

*наявності сценарію, що має комерційний зміст, де у разі настання страхового випадку виникає зобов'язання здійснити страхову виплату (страхове відшкодування), максимально можливий розмір якої перевищуватиме розмір страхової премії за таким ризиком більше ніж на 10% з урахуванням вартості грошей у часі;

*наявності нестрахової компоненти (та необхідності її відділення).

В результаті перевірки загальних умов страхового продукту приймається рішення з Компанією щодо подальшого обліку договорів. У випадку відокремлення нестрахових компонент, Компанія оцінює відокремлені від зобов'язань страховика за договором  нестрахові компоненти відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, дія яких поширюється на такі компоненти.

Порядок визначення меж договорів базується на:

*Строках дії договору;

*Можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії (без повернення премії за пройдені періоди) чи можливості переглянути умови договору односторонньо зі сторони Компанії.

Одиницею обліку згідно з МСФЗ 17 є когорта.

Страхові контракти групуються за наступними принципами:

*Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю);

*Контракти, які укладені протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти);

*Мають подібну здатність, щоб бути або стати обтяжливими (обтяжливою групою) також можуть бути об'єднані в одну групу.

На виконання вимог п. 24 МСФЗ 17 Компанія встановлює групи при первісному визнанні, а в подальшому не переглядає склад груп.

Група страхових контрактів складається з одного контракту, якщо це є наслідком застосування принципів перерахованих вище.

Портфель складається з договорів страхування, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом. Слід очікувати, що договори в рамках однієї лінійки продуктів, матимуть схожі ризики, а отже слід очікувати, що вони перебуватимуть в одному й тому самому портфелі, якщо управління ними здійснюється разом. Тому Компанія здійснює аналіз в розрізі продуктів страхування на предмет:

*Пов'язаності компонентів в одному продукті (в частині видів страхування, що покриваються);

*Подібності продуктів та відокремлюваних компонент продуктів (в частині схожих ризиків та принципів управління);

*Підходів до управління продуктами;

*Валюти відповідальності;

*Застосування різних підходів до андерайтингу ризиків;

*Різної природи ризиків.

Основним критерієм розподілення на портфелі є лінії бізнесу. Страхові контракти, які відносяться до однієї лінії бізнесу є схожими ризиками і управління якими здійснюється разом.

На виконання вимог п. 22 МСФЗ 17 Компанія не включає контрактів, різниця між датами випуску яких перевищує один рік, до однієї й тієї самої когорти.

Річні когорти Компанія визначає на базі дати підписання договору страхування. Всі адендуми, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є предметом суттєвої модифікації договору.

При створенні нового страхового продукту, враховуючи його умови, визначається до якого він портфелю відноситься або якщо такого портфелю з необхідними характеристиками ще не існує, то створюється новий портфель.

Компанія відповідно до Політики та з урахуванням принципів, установлених МСФЗ 17, розподіляє договори страхування (вхідного перестрахування) у кожному портфелі договорів на такі групи:

1) групу договорів, які під час первісного визнання є обтяжливими, якщо такі є;

2) групу договорів, які під час первісного визнання не мають значної можливості з часом стати обтяжливими, якщо такі є;

3) групу, що складається з інших договорів, ніж договори, що включені до груп, зазначених у попередніх підпунктах 1, 2.

Компанія враховує те, що жоден із договорів у портфелі договорів не є обтяжливим під час первісного визнання, якщо факти та обставини не свідчать про протилежне. Група договорів прямого страхування (вхідного перестрахування) є групою обтяжливих договорів, якщо на дату первісного визнання теперішня (дисконтована) вартість очікуваних витрат страховика щодо зобов'язань [включаючи страхові виплати (страхові відшкодування), витрати на ведення справи], віднесених на цю групу, перевищує теперішню (дисконтовану) вартість очікуваних надходжень грошових потоків за такими договорами (включаючи страхові премії), віднесених на цю групу. Страховик під час оцінювання таких грошових потоків повинен також врахувати маржу ризику.

Договір, який входить до групи обтяжливих договорів, є обтяжливим.

Визначення обтяжливості базується на бюджетних показниках Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості не змінюється.

Базисом для визначення обтяжливості є комбінований коефіцієнт. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер, то відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх корегувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.

Компанія не очікує мати контракти, які на початковій стадіях визнання не мають значної ймовірності стати обтяжливими в майбутньому, враховуючи мінливість зовнішніх обставин.

Страховий ризик в рамках будь-якого договору страхування - це ймовірність настання страхової події і невизначеність суми відповідного відшкодування. По самій суті договору страхування, цей ризик є випадковим і внаслідок цього непередбачуваним.

Ризик ліквідності – ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні фінансових зобов’язань, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Товариство щодня стикається з вимогами про оплату від постачальників тов

Валютний ризик – це ризик зміни вартості фінансового інструменту внаслідок коливань валютних курсів. Товариство проводить операції виключно в національній валюті України, отже не піддається впливу суттєвого валютного ризику.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Відсоткові ставки можуть змінюватись, що впливатиме на доходи Товариства,

Ринковий ризик - це ризик виникнення фінансового збитку, що може виникнути внеслідок несприятливих змін ринкових параметрів. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: валютний ризик, відсотковий ризик, інший ціновий ризик.

Управління ризиками

Функція управління ризиками в Товаристві здійснюється відносно фінансових ризиків, а також операційних, страхових, юридичних та комплаєнс ризиків. Фінансові ризики складаються з ринкового ризику (який включає валютний ризик, ризик процентної ставки та ціновий ризик), кредитного ризику та ризику ліквідності.Управління операційними, юридичними та компалаєнс ризиками спрямоване на забезпечення належного функціонування внутрішніх процедур та політики для скорочення цих ризиків до мінімуму.

Діяльність Товариства пов'язана з певними ризиками оскільки здійснюється в нестабільному ринковому середовищі.

До таких ризиків віднесено:

Товариство здійснює управління ризиками керуючись корпоративними принципами та внутрішніми документами в межах системи управління ризиками:

1) стратегією управління ризиками;

2) декларацією схильності до ризиків;

3) політикою управління ризиками, включаючи ліміти ризиків.

10.1. Ринковий ризик - це ризик виникнення фінансового збитку, що може виникнути внеслідок несприятливих змін ринкових параметрів. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: валютний ризик, відсотковий ризик, інший ціновий ризик.